Godhead's Lament - Opeth

Marauder

Staining the soil, midst of stillness

Beloved fraternity to an end

Red eyes probe the scene

All the same

Stilted for the beholder

Depravity from the core

Handcarved death in stoneladen aisles

I hide the scars from my past

Yet they sense my (mute) dirge

This is when it all falls apart

White hands grasping for straws

Sly smile, poisoned glare behind

Undisguised manmade nova

Mute cry, don’t dare to tread

Searing beams tracking you down

Adoring what never has been

Some will bring with them all they have seen

Searching my way to perplexion

The gleam of her eyes

In that moment she knew

Thought I could not leave this place

On this imminent day

As I’ve reached the final dawn

To what’s gone astray

What would they care if I did stay

No-one would know

What would they care if I did stay

No-one should know

Thought I could not leave this place

On this imminent day

As I’ve reached the final dawn

To what’s gone astray

What would they care if I did stay

No-one would know

What would they care if I did stay

No-one should know

Still brooding, soothing clam

That rigid, twisted face

Blank godhead, tear my name

Lost virtue, frantic lust

Sly smile, poisoned glare behind

Undisguised manmade nova

Mute cry, don’t dare to tread

Searing beams tracking you down

Adoring what never has been

Some will bring with them all they have seen

Searching my way to perplexion

In crumbling faith I saw her

Bearing her pain in the wilderness

The gleam of her eyes

In that moment she knew

Мародер

Забарвлення ґрунту серед тиші

Улюблене братство до кінця

Червоні очі досліджують місце події

Те ж саме

На ходу для глядача

Розбещеність від ядра

Вирізьблена вручну смерть у засипаних камінням проходах

Я приховую шрами свого минулого

Але вони відчувають мій (німий) оплак

Це коли все розвалюється

Білі руки хапаються за соломинку

Хитра посмішка, отруєний відблиск ззаду

Неприхована штучна нова

Беззвучний крик, не смій ступати

Пекучі промені вистежують вас

Обожнюю те, чого ніколи не було

Деякі принесуть із собою все, що бачили

Шукаю шлях до здивування

Блиск її очей

У той момент вона знала

Думав, що не зможу покинути це місце

У цей неминучий день

Коли я дійшов до останнього світанку

До того, що збилося з шляху

Що їм хвилює, якби я залишився

Ніхто б не знав

Що їм хвилює, якби я залишився

Ніхто не повинен знати

Думав, що не зможу покинути це місце

У цей неминучий день

Коли я дійшов до останнього світанку

До того, що збилося з шляху

Що їм хвилює, якби я залишився

Ніхто б не знав

Що їм хвилює, якби я залишився

Ніхто не повинен знати

Все ще задумливий, заспокійливий молюск

Це суворе, викривлене обличчя

Пусте божество, порви моє ім’я

Втрачена чеснота, шалена хіть

Хитра посмішка, отруєний відблиск ззаду

Неприхована штучна нова

Беззвучний крик, не смій ступати

Пекучі промені вистежують вас

Обожнюю те, чого ніколи не було

Деякі принесуть із собою все, що бачили

Шукаю шлях до здивування

Я бачив її з похмурою вірою

Несучи свій біль у пустелі

Блиск її очей

У той момент вона знала