530 - 2 - Opal, KAIZ

Một vài tấm ảnh cũ, cùng vài dòng tin nhắn thoại

Bật vài bài nhạc mà em thích hi vọng sẽ làm đêm dài này ngắn lại

Nhắm mắt vào mơ thấy em thật hạnh phúc, nhưng anh nghĩ là mình nên vùng dậy

Đóm lửa nhỏ trên đầu thuốc rực hồng như muốn đốt hết cảm xúc này bùng cháy

Đồng hồ cứ tik tok tik tok tik tok tik tok nếu cứ thế này thì chắc anh bật khóc

Anh đâu đủ sức cứ ra vẻ cọc cằn che buồn đau anh dấu trong góc khuất

Đề khi đêm về, chỉ mình anh phải luôn luôn đối mặt

Sao nhớ về nhau không phải cười mà là môi cắn chặt?

Dù em nói «Ta không còn yêu nên dừng», nhưng đó chỉ là những gì em nghĩ còn

anh chưa từng

Sẵn sàng để em đi, kỉ niệm cũ anh không lục tìm nhưng cũng không muốn bị thời

gian tới đem đi

Liệu nơi em có đọng lại đôi chút?

Anh nhớ những đêm hẹn bên trong rạp chiếu

phim, ta như cùng bật khóc khì nói về những lo âu

Nhớ rất kĩ từng câu đùa từng câu chuyện vui buồn mà ta kể cho nhau

Có thật đôi ta sẽ vẫn mãi là bạn?

Em sẽ luôn giữ những kỉ niệm mong manh?

Nhưng sao phố đông nắm tay người yêu mới lướt qua em còn chẳng muốn nhìn đến

mặt anh

Điều đó làm tim/ anh nhói đau, luyến tiếc đọng bao vây như làn khói

Bình minh hoàng hôn cứ trôi cỏ vàng cháy tàn vẫn chỉ còn lại mình anh…

bên trong màn tối

Bao ngày tháng bên nhau nồng say

Sao giờ nỡ theo mây vụt bay

Không còn ấm hơi đôi bàn tay

Em vội bỏ rơi tôi lại đây

Trôi vào quên lãng ấy khi em rời đi

Kỉ niệm ngày ấy khiến ướt đôi hàng mi

Dẫu em mãi chẳng về

Vội vàng em đã lãng quên đi câu ước thề

Theo gió đông

Ánh trăng cũng biến tan

Để anh lại đây em vội quên lãng

Tiếng yêu mãi chẳng còn

Và vài dòng tin nhắn kia cũng đã héo mòn

Anh khuất trong sương mờ

Anh đã không thể chờ

Còn chờ được không, còn đợi được không

Từng ngày dài trông ngóng, em là cả nguồn sống nhưng mà…

Em đã mãi nắm tay ai

Chỉ còn tôi nhớ thương từng giờ

Anh chỉ muốn mình rong chơi đâu đó

Câu chuyện cả 2 sẽ mãi không khép lại

Nhưng bây giờ anh nằm gục trong tối

Đọc lại câu chuyện cùng với tiếng thở dài

Muốn nhắm mắt mình tự do tự tại

Bật con beat rồi viết thêm vài bài

Biết đâu câu ca anh lại thêm chau chuốc được người khác nghe đọng lại thêm vài

ngày

Anh không thể nào biết trước, ngày em đi anh cũng đâu biết được

Anh ngước mặt lên rồi tự hỏi ông trời, «tại sao lại chẳng cho ta được sánh đôi

Duyên tình tôi ông lại nở lấy đi cất luôn nổi nhớ phía sâu trong ngọn đồi

Nổi buồn tôi ông lại mang trả lại để lại tâm tư đau đớn lại lên ngôi

Khói thuốc vẫn nuốt vào trong phổi, em nhẫn tâm không trả lời xin lỗi

Vậy tại sao người ra đi không nói, để anh an tâm nổi buồn cất trong gối

Em sánh vai đan tay bên người mới, hỏi thăm vài câu em cũng đâu trả lời

Bộ em muốn mình cắt đứt vậy sao?

Sao ngày trước chúng ta không vì nhau?

Bao đêm dài mà ta vun đắp

Gió cuốn đi không lời biệt li

Ánh trăng tàn một đời say đắm

Chiếu sáng mắt ai dòng lệ trên mi

Tiếng yêu xưa còn đâu em hỡi

Giờ chỉ mỗi ta khung trời xa xôi

Thế thôi xin từ nay không nhung… nhớ thêm ai

Cho sầu vơi

Деякі старі фотографії, а також кілька рядків голосових повідомлень

Увімкніть музику, яка вам подобається, щоб зробити цю довгу ніч коротшою

Я закриваю очі і мрію про тебе таким щасливим, але я думаю, що мені варто встати

Маленький вогонь на кінчику сигарети світився рожевим, наче хотів спалити це пекуче відчуття

Годинник продовжує бігти tik tok tik tok tik tok якщо так залишиться, я напевно заплачу

Я не можу дозволити собі прикидатися сварливим, щоб приховати біль, який я ховаю в кутку

Коли настане ніч, тільки тобі доведеться з нею зустрітися

Чому пам’ятати один одного не посміхаючись, а кусаючи губи?

Навіть якщо ви говорите: «Я більше не люблю, тому я повинен зупинитися», але це саме те, що я думаю

ти ніколи

Готовий відпустити вас, я не шукаю старих спогадів, але я не хочу бути втраченим

наступного разу забери

Ти залишишся трішки там, де ти є?

Я сумую за вечорами побачень у театрі

фільм, ми любимо розплакатися, коли говоримо про турботи

Дуже добре пам’ятайте кожен жарт і кожну смішну історію, яку ми розповідаємо один одному

Чи правда, що ми завжди будемо друзями?

Чи завжди ви будете зберігати тендітні спогади?

Але чому людна вулиця тримає за руку коханця, який щойно пройшов повз, а я навіть не хочу на нього дивитися

твоє обличчя

Від цього болить серце/серце, ностальгія оточує мене, як дим

Зорі й сутінки пливуть, жовта трава догорає, лишається тільки ти...

всередині темряви

Скільки днів пристрасно разом

Чому ти хочеш йти за хмарами, щоб летіти?

Руки вже не гріють

Ти швидко залишиш мене тут

Відходячи в забуття, коли ви йдете

Від спогадів про той день мої вії промокнуть

Хоча ти ніколи не повернешся

Поспіхом я забув свої обітниці

Слідом за східним вітром

Місячне світло також зникає

Залиште мене тут, я швидко забуду

Звук кохання зник назавжди

І ці кілька рядків повідомлень також зів’яли

Він зник у тумані

Я не міг дочекатися

Ви все ще можете почекати, можете ще почекати?

Кожен день я з нетерпінням чекаю на тебе, ти джерело мого життя, але...

Чию руку ти тримав назавжди?

Тільки я сумую кожну годину

Я просто хочу десь потусуватися

Історія обох ніколи не закінчиться

Але тепер я лежу в темряві

Прочитайте історію ще раз, зітхнувши

Я хочу закрити очі і бути вільним

Увімкніть ритм і напишіть ще кілька пісень

Хто знає, можливо, пісня, яку ви змусите інших послухати її знову, затягнеться ще на кілька років

день

Я не можу знати наперед, день, коли ти підеш, я не знаю

Він підвів очі й запитав у Бога: «Чому б ти не дозволив мені бути рівним?»

Моя любов, він розквітнув, забрав її і завжди пам’ятав її глибоко в пагорбі

Коли мені було сумно, він повернув її, залишивши на троні хворобливий розум

Дим все ще ковтає в моїх легенях, я невпинно не відповідаю, вибачте

То чому ж той, хто пішов, не сказав цього, щоб спочивати з миром і тримати смуток у подушці?

Я ходив пліч-о-пліч з новою людиною, навіть задавав кілька запитань, але не відповідав

Ви хочете, щоб я обірвав це?

Чому ми не були один для одного в минулому?

Скільки довгих ночей ми культивували

Вітер віє, не прощаючись

Місячне світло згасає пристрасне життя

Освітлювати чиїсь очі сльозами на очах

Де голос старого кохання, моя люба

Тепер це лише моє далеке небо

Ось і все, будь ласка, не пропускайте мене відтепер.

Нехай мені буде сумно