Farfalla - Omega Storie, MTLN

Per come mi guardi

Dovresti chiedermi più spesso come sto e se mi va di fare qualcosa più tardi

La mia autostima, sai, l’ho smarrita negli anni

E una mezz’ora a chiacchierare con te potrebbe aiutarmi

Nato in ritardo, infatti ci ho messo un po' ad ambientarmi

Quanto un bimbo preso in giro ad annientarsi

Semi-stizziti ci tocchiamo con gli abbracci

Ci troviamo in stanze spoglie a leggere racconti fantastici (sehe)

Mi sembra strano ma con te non riesco proprio a stare zitto

È che coi miei amici e con i miei lo preferisco

E se mi chiedono cosa pensi rispondo «al disco»

A te?

(Hehehe), li svìo

Che mi vergogno proprio un sacco a spalancarmi con qualcuno

Sto male come quando sai che non c'è storia ma non ti caga nessuno

Che spacchi posto ma non ti paga nessuno

No, davvero?

Grazie

Con gli occhi vispi guardo in alto come se piovessero dal cielo grazie

Come se questo disco di merda le evocasse

O come se una macchinetta dei sorrisi le erogasse

Ceto che lo so

Che il volo di queste farfalle placa la mia fame d’ambizione

Ed è la stessa che colma

Quegli sguardi che costano le lacrime di notte e le mie occhiaie da tossico

E tu dammi quello che mi devi dare, dopo chiudi pure

Un grazie sono segni sulle labbra tra le cuciture

Il tempo che passiamo insieme, fari tra le luci scure

Un porto per gli umani oppure un bozzolo che non si schiude

La notte si dorme mentre il giorno pianti neri

Le occhiaie delle sette al girone dei mattinieri

Sopra i mezzi affollati contatti lievi

Persone che hai di fianco e non riconosceresti in altri contesti

Come fai con me quando mi chiedi

Quei favori un po' innocenti e sai che non ti nego niente su due piedi

È la mia valutazione sempre sul quanto mi convenga

E ti assecondo perché penso ad altro quando sei contenta

Come bruchi siamo corpi di passaggio e spiccheremo il volo soli,

se ti va domani o dopo

E se ti vedo divento farfalla, per due giorni a settimana guarderò la mia

agenda, un buco lo trovo

Un mese fa io piangevo per te, oggi è il 28 Novembre ed io piango per Bruco

Dentro a me, l’ho etichettato, c'è un disco perduto

Sai sono piuttosto debole, piango per tutto (ah)

Ceto che lo so

Che il volo di queste farfalle placa la mia fame d’ambizione

Ed è la stessa che colma

Quegli sguardi che costano le lacrime di notte e le mie occhiaie da tossico

E tu dammi quello che mi devi dare, dopo chiudi pure

Un grazie sono segni sulle labbra tra le cuciture

Il tempo che passiamo insieme, fari tra le luci scure

Un porto per gli umani oppure un bozzolo che non si schiude

Ma ho imparato che ogni vizio ha un suo colore

Quel 28 Novembre, osservando le farfalle

Volare verso uno stupido sole

Sono nato dalle nuvole bianche a Milano in meno di un istante

Però mi chiedevo se poi

Due chiacchiere le scambi, ho del tempo se vuoi

Ogni testo te lo lascio cartaceo, così almeno te lo ricordi

Nomino te proprietario, così non me lo riporti

Tieni

Те, як ти дивишся на мене

Ви повинні частіше запитувати мене, як я і чи хочу я щось зробити пізніше

Мою самооцінку, знаєте, я втратив за ці роки

І півгодини на балакання з вами могли б мені допомогти

Я народився пізно, насправді мені знадобився час, щоб звикнути

Настільки, скільки дитина дражнила, щоб знищити себе

Напівроздратовані, ми торкаємось один одного обіймами

Ми знаходимо у голих кімнатах читання фантастичних оповідань (див.)

Мені це здається дивним, але з тобою я просто не можу мовчати

Просто з моїми друзями та з моїм я віддаю перевагу

І якщо вони запитують мене, що ви думаєте, я відповідаю «запис»

Тобі?

(Хе-хе-хе), я їх кручу

Що мені так соромно перед кимось роззявитися

Мені погано, як коли ти знаєш, що історії немає, але ніхто тобі не дає лайна

Яке чудове місце, але вам ніхто не платить

Насправді ні?

Дякую

З живими очима я дивлюся вгору, наче з неба йде дощ, дякую

Ніби цей лайновий запис викликав їх

Або наче автомат посмішок роздає їх

Звичайно знаю

Нехай політ цих метеликів заспокоїть мій голод амбіцій

І це те саме, що наповнює

Ці погляди, які коштують сліз вночі, і мої токсичні темні кола

І ви дайте мені те, що ви маєте мені дати, а потім можете закрити

Подякою є сліди на губах між швами

Час, який ми проводимо разом, маяки в темряві

Порт для людей або кокон, який не відкривається

Вночі ти спиш, а вдень плачеш чорно

Сім темних кіл у ранковій групі

Легкі контакти над переповненими транспортними засобами

Люди, які перебувають поруч з вами, і ви не впізнаєте в іншому контексті

Як ти ставишся до мене, коли питаєш мене

Ті трохи невинні послуги, і ти знаєш, що я не відмовлю тобі ні в чому відразу

Це завжди моя оцінка того, що мені зручно

І я потураю тобі, тому що я думаю про інші речі, коли ти щасливий

Неначе гусениці ми проминаємо тіла і полетімо самі,

якщо ти бажаєш завтра чи пізніше

І якщо я побачу тебе, я стану метеликом, два дні на тиждень я буду дивитися на свій

щоденник, я знайду діру

Місяць тому я плакав за тобою, сьогодні 28 листопада і я плачу за Бруко

Всередині мене, я позначив це, є втрачена платівка

Ти знаєш, я досить слабкий, я плачу за все (ах)

Звичайно знаю

Нехай політ цих метеликів заспокоїть мій голод амбіцій

І це те саме, що наповнює

Ці погляди, які коштують сліз вночі, і мої токсичні темні кола

І ви дайте мені те, що ви маєте мені дати, а потім можете закрити

Подякою є сліди на губах між швами

Час, який ми проводимо разом, маяки в темряві

Порт для людей або кокон, який не відкривається

Але я дізнався, що кожен порок має свій колір

Того 28 листопада, спостереження за метеликами

Летіть до дурного сонця

Я народився з білих хмар у Мілані менш ніж за мить

Але мені було цікаво, чи тоді

Я обміняю їх на чат, у мене є час, якщо бажаєте

Я залишу вам кожен текст на папері, щоб принаймні ви запам’ятали його

Я призначаю вас власником, щоб ви не повертали його мені

тут