Sängen - Olle Adolphson

En dag, när jag gick ner åt smedjan en sväng

Så kom sme’n ut på gården och ropa:

«Kom hit, får du se på en hopfällbar säng

Som jag just nu har byggt åt min fru

Den här kan man vika på mitten, så här…»

Och så tryckte han till på ett ställe

När jag hjälpt honom upp och han någotsånär

Pustat ut efter chocken och smällen

Tog han sin säng och bar in den till sig

Och så satte han ner den på kammar’n

Praktisk och bra, tänkte jag och sa hej

Han var fiffig och knepig för sju

Han hade en underbar fru

Hon var skön som en huldra och rak som ett träd

Och hon förde sig som en gudinna

Jag tände så hela mitt inre bröts ned

Från den dan då jag först henne såg

Det var som om himlen med blixten mig slog

Och till stoft och till aska mig brände

Var gång jag sedan en flicka mig tog

Tänkte jag ej på annat än henne

Sen gick det fort, på en kvart blev hon min

För en sommar.

Åh, Gud, vilken kvinna

Var kväll han gick ut och det smällde i grinden

Steg jag uti kammaren in

Och där gick vi båda i spinn

Åh, vår kärlek stod flammande vallmoblomsröd

Var gång smeden var ute med gänget

På kammaren blåste vi under vår glöd

Och begrep ej att fanken var lös

En afton vid tröskeln det knarrade till

Och det pysslade utanför dörren

Någonting knäppte och sen blev det still

Och sen visste vi ingenting förrän

Något drogs till som man skjuter ett spjäll

Det var någon som röck i ett snöre

Sängen for plötsligt ihop med en smäll

Och jag gjorde ett jättelikt kast

För sent, för vi satt redan fast

In kom smeden och skratta: «Det här var just snyggt

Det gick visst inte helt som ni trodde»

Vi låg inuti sängen som sme’n hade byggt

Det var bara min fot som stack ut

Där låg vi och tryckte och allting var svart

Och vi vred oss som maskar och snodde

Och sen hördes från fönstret förskräckliga skratt

Och där stod hela gänget och glodde

«Vad tycker ni att vi ska ta oss till?

Jag får göra det endaste rätta

Det här ska bli något för folk att berätta»

Sa smeden och bet mig i tån

Och sen bar han ut oss på går'n

Just det!

Och där tar historien slut

Sensmoral och såntdär är ju löjligt

Hur det gick sen får ni själv räkna ut

För nåt mera berättar jag ej

Det blir mellan henne och mig

Одного дня, коли я спустився до кузні, повернувся

Тоді старий вийшов на двір і крикнув:

«Іди сюди, бачиш розкладачку

Який я зараз будую для своєї дружини

Цей можна скласти навпіл, отак…»

А потім натиснув на одне місце

Коли я допоміг йому піднятися і він щось посіяв

Здувся після удару та удару

Він взяв своє ліжко і вніс його до себе

А потім поклав його на камеру

Практично і добре, подумав я і сказав привіт

Він був розумний і хитрий на сім

У нього була чудова дружина

Вона була красивою, як хульдра, і прямою, як дерево

І вона поводилася як богиня

Я запалив так, що в мене все нутро розбилося

З того дня, як я вперше її побачив

Мене наче небо блискавкою вдарило

І в прах і в попіл я згорів

Кожного разу, починаючи з дівчини, яку я взяв

Я не думав ні про що, крім неї

Далі пішло швидко, за чверть години вона стала моєю

На літо.

Боже, яка жінка

Кожної ночі він виходив, і хвіртка грюкнула

Я ступив до кімнати

І тут ми обидва пішли в розворот

Ой, наше кохання стояло палаючим маком червоним

Кожного разу коваль виходив із ватагою

У камері ми дули під вугілля

І не зрозумів, що фанк розбовтався

Одного вечора на порозі почувся скрип

А за дверима майструвалося

Щось клацнуло, а потім затихло

А потім ми нічого не знали, поки

Щось потягнуло, як стріляє заслінка

Хтось курив струну

Ліжко раптово впало з гуркотом

І я зробив величезний кидок

Надто пізно, тому що ми вже застрягли

Увійшов коваль і засміявся: «Це було просто гарно

Це, звичайно, пішло не зовсім так, як ви думали»

Ми лежали всередині ліжка, яке побудував SME

Стирчала тільки моя нога

Ось ми були, пресингували, і все було чорне

А ми звивалися, як черви, і звивалися

І тоді з вікна почувся жахливий сміх

А там вся банда стояла і дивилася

«Як ви думаєте, куди нам йти?

Я повинен зробити єдино правильну річ

Про це людям буде про що розповісти»

Сказав коваль, кусаючи мене за палець на нозі

А потім повів нас на прогулянку

правильно!

І на цьому історія закінчується

Чуттєва мораль і подібні речі смішні

Як воно було далі, можете зрозуміти самі

Бо більше я тобі нічого не скажу

Це буде між нею і мною