Плачут иконы - Олег Винник

Ни рождение, ни старение изменить никто не смог,

И ошибочное мнение: «Человек — от части Бог».

В небе жизненный сценарий никому не прочитать.

Каждый день, как испытание — добра без горя не видать!

Припев:

Плачут иконы, плачут Святые, за наши беды, грехи земные.

Плачут иконы под звон колоколов.

Может пора уже остановиться и на коленях помолиться:

Господи, прости!

Господи, прости…

Преступая все запреты прем к успеху напролом.

На пути к заветной цели разбиваем стены лбом.

Все что нажили годами — нам с собой не унести.

Научиться бы достойно крест свой до конца нести!

Припев:

Плачут иконы, плачут Святые, за наши беды, грехи земные.

Плачут иконы под звон колоколов!

Может пора уже остановиться и на коленях помолиться:

Господи, прости!

Господи, прости…

Плачут иконы, плачут Святые, за наши беды, грехи земные.

Плачут иконы под звон колоколов!

Может пора уже остановиться и на коленях помолиться:

Господи, прости!

Господи, прости…

Ні народження, ні старіння змінити ніхто не зміг,

І хибна думка: «Людина від частини Бог».

У небі життєвий сценарій нікому не прочитати.

Щодня, як випробування — добра без горя не бачити!

Приспів:

Плачуть ікони, плачуть Святі, за наші біди, гріхи земні.

Плачуть ікони під дзвін.

Може пора вже зупинитися і на колінах помолитися:

Господи, вибач!

Господи, вибач…

Порушуючи всі заборони премій до успіху напролом.

На шляху до заповітної мети розбиваємо стіни чолом.

Все що нажили роками — нам із собою не забрати.

Навчитися би гідно хрест свій до кінця нести!

Приспів:

Плачуть ікони, плачуть Святі, за наші біди, гріхи земні.

Плачуть ікони під дзвін!

Може пора вже зупинитися і на колінах помолитися:

Господи, вибач!

Господи, вибач…

Плачуть ікони, плачуть Святі, за наші біди, гріхи земні.

Плачуть ікони під дзвін!

Може пора вже зупинитися і на колінах помолитися:

Господи, вибач!

Господи, вибач…