Девочка - Олег Верд

Любимые глаза уже забыты.

Но время все равно идет вперед.

Давно с тобою мы остались квиты.

И нас развел страстей водоворот.

Вдали остались смех твой слезы тайны.

И нам уже не повернуть назад.

Мы были друг для друга не случайны.

Хоть вся любовь случилась невпопад.

Та девочка с красивыми глазами.

Зачем ты запустила в сердце ложь.

Ведь мы теперь того не зная сами.

Потеряны и нас уж не вернешь.

Ведь мы теперь того не зная сами.

Потеряны и нас уж не вернешь.

Пусть теплый ветер вмиг осушит слезы.

Я помню как ты не любили их.

А впрочем это было несерьезно.

Раз боль утраты растворилась в них.

Любимые глаза уже забыты.

Но время все равно идет вперед.

Давно с тобою мы остались квиты.

И нас развел страстей водоворот.

Та девочка с красивыми глазами.

Зачем ты запустила в сердце ложь.

Ведь мы теперь того не зная сами.

Потеряны и нас уж не вернешь.

Ведь мы теперь того не зная сами.

Потеряны и нас уж не вернешь.

И нас уж не вернешь.

И нас уж не вернешь.

Улюблені очі вже забуті.

Але час все одно йде вперед.

Давно з тобою ми залишилися квити.

І нас розвів пристрастей вир.

Вдалині залишився сміх твій сльози таємниці.

І нам уже не повернути назад.

Ми були один для одного не випадкові.

Хоч все кохання сталося не в попад.

Та дівчинка з красивими очима.

Навіщо ти запустила в серце брехню.

Адже ми тепер цього не знаємо самі.

Втрачені і нас вже не повернеш.

Адже ми тепер цього не знаємо самі.

Втрачені і нас вже не повернеш.

Нехай теплий вітер миттю осушить сльози.

Я пам'ятаю як ти не любили їх.

А втім, це було несерйозно.

Якщо біль втрати розчинився в них.

Улюблені очі вже забуті.

Але час все одно йде вперед.

Давно з тобою ми залишилися квити.

І нас розвів пристрастей вир.

Та дівчинка з красивими очима.

Навіщо ти запустила в серце брехню.

Адже ми тепер цього не знаємо самі.

Втрачені і нас вже не повернеш.

Адже ми тепер цього не знаємо самі.

Втрачені і нас вже не повернеш.

І нас вже не повернеш.

І нас вже не повернеш.