Undone - Ólafur Arnalds

As we get bigger and bigger

The distance between ourselves and that other

Outside world becomes smaller and smaller

And this world that we are inside

Which seems so huge in the beginning

And so infinitely welcoming

Has become very uncomfortable

And we are obliged to be born

And my father says that birth is so

Chaotic and violent that he’s sure

That the moment of birth, we’re all thinking

«This is it.

This is death.

This is the end of my life.»

And then we’re born and it’s a surprise

Cause its just the beginning

Ми стаємо все більшими й більшими

Відстань між нами та іншими

Зовнішній світ стає все меншим і меншим

І цей світ, у якому ми перебуваємо

Який на початку здається таким величезним

І такий безмежно гостинний

Стало дуже незручно

І ми зобов’язані народитися

І мій тато каже, що народження так

Він впевнений, що хаотичний і жорстокий

Ми всі думаємо про момент народження

"Це воно.

Це смерть.

Це кінець мого життя.»

А потім ми народжуємося, і це сюрприз

Тому що це тільки початок