It Only Makes Me Laugh - Oingo Boingo

I don’t know why I feel this way

I don’t know if it’s right or wrong

To laugh at misfortune

Darkness can never last too long

Every time I think I’m falling

And there’s nobody around to hold me up

And it seems like the world has come to an end

I look for miles, but not a face is friendly

Then suddenly, a hole opens up in the ground

The bottom of the hole is a raging fire

I try to jump over, but there’s no way

The next thing I know, I’m going down

Does it hurt?

Oh, it really doesn’t matter

Does it burn?

Oh, no, I don’t feel a thing

Does it sting?

Oh, yeah, it really doesn’t matter

Does it hurt?

Oh, I don’t give a damn

When I find myself falling and I hit the bottom

It only makes me laugh

Only makes me laugh

When I go down the hole and I hit the bottom

The last time that I fell in love

The love was milk and honey

But the milk turned sour

The woman became a monster

And everyone I knew had become a stranger

Then the room went black and my luck was spent

The floor opened up—down I went

Does it hurt?

Oh, it really doesn’t matter

Does it burn?

Oh, no, I don’t feel a thing

Does it sting?

Oh, yeah, it really doesn’t matter

Does it hurt?

Oh, I don’t give a damn

When I find myself falling and I hit the bottom

It only makes me laugh

Only makes me laugh

When I go down the hole and I hit the bottom

It only makes me laugh

Coming right back

'Cause you can’t keep me down

Can’t keep me down

Oh, in the ground

Does it hurt?

Oh, it really doesn’t matter

Does it burn?

Oh, I don’t feel a thing

I don’t mind just a little pain

Ooh, oh, yeah

Whoa…

Remembering when I was a young man

How everything seemed to turn against me

I didn’t know a soul, it was an alien place

The sun was covered by a dark cloud

And though I tried, I couldn’t find a way to escape

The only way to go: straight down

I don’t know why I feel this way

I don’t know if it’s right or wrong

To laugh at misfortune

Darkness can never last too long…

When you laugh in its face

Я не знаю, чому я так почуваюся

Я не знаю, правильно це чи неправильно

Сміятися над нещастям

Темрява ніколи не може тривати надто довго

Щоразу, коли мені здається, що я падаю

І немає нікого, хто б мене підтримав

І здається, що світу настав кінець

Я дивлюся на милі, але жодне обличчя не є дружнім

Потім раптом у землі відкривається діра

Дно дірки — вирує вогонь

Я намагаюся перестрибнути, але немає можливості

Наступне, що я знаю, я падаю

Це боляче?

О, це справді не має значення

Це горить?

О, ні, я нічого не відчуваю

Чи щипає?

О, так, це справді не має значення

Це боляче?

Ой, мені наплювати

Коли я виявляю, що падаю і б’ю на дно

Це змушує мене лише сміятися

Тільки смішить мене

Коли я спускаюся в яму і потрапляю на дно

Останній раз, коли я закохався

Кохання було молоком і медом

Але молоко скисло

Жінка стала монстром

І всі, кого я знав, стали чужими

Потім кімната потемніла, і моя удача була вичерпана

Підлога відкрилася — я пішов униз

Це боляче?

О, це справді не має значення

Це горить?

О, ні, я нічого не відчуваю

Чи щипає?

О, так, це справді не має значення

Це боляче?

Ой, мені наплювати

Коли я виявляю, що падаю і б’ю на дно

Це змушує мене лише сміятися

Тільки смішить мене

Коли я спускаюся в яму і потрапляю на дно

Це змушує мене лише сміятися

Відразу повертаюся

Тому що ти не можеш утримати мене

Не можу мене втримати

Ой, у землі

Це боляче?

О, це справді не має значення

Це горить?

Ой, я нічого не відчуваю

Я не проти лише невеликого болю

Ой, ой, так

ой...

Згадуючи, коли я був юнаком

Як все, здавалося, обернулося проти мене

Я не знав жодної душі, це було чуже місце

Сонце закрила темна хмара

І хоч я намагався, я не міг знайти способу втекти

Єдиний шлях: прямо вниз

Я не знаю, чому я так почуваюся

Я не знаю, правильно це чи неправильно

Сміятися над нещастям

Темрява ніколи не може тривати надто довго...

Коли ти смієшся йому в обличчя