The First - Odd Logic

Take this with you when you walk away, don’t trust anyone

The head of a family locked away, he’s a spokesman for no one

Fading in, fading out, the king of reason pushing doubt

The man you’re hearing talk to you is the man we’re shutting out

I was in control until the others walked away

And then the war came

One fight for words between many voices

Now I’m left with only this one

Yeah, I hear them at the door

You may not want to be here anymore

Yeah I hear them mocking me

Taunting again and passing through my soul

Who is this passer by, with smiling eyes

Asking her treacherous questions

Devious succubus, transformation wanderer

Please walk away!

You wanna know?

You wanna know me?

«I walk these lands amongst the spirits of war.

Every war that was and will be.

Witnessed only by curious tree tops dancing carefree in the western wind.

For they, the smell of death breeds content whilst staring at the horizon for

a thousand years.

Where kings and queens roamed as children hunting the earth

for their souls.

And although they are gone, their memories live with me,

forever.»

Come to the earth goddess of rain.

Can you spare some tears from me?

Візьміть це з собою, коли підете, не довіряйте нікому

Голова сім’ї в замку, він нікого не представляє

Зникає, згасає, король розуму штовхає сумніви

Людина, яку ви чуєте, як розмовляє з вами, є людиною, яку ми закриваємо

Я тримав контроль, поки інші не пішли

А потім прийшла війна

Одна боротьба за слова між багатьма голосами

Тепер у мене залишився тільки цей

Так, я чую їх біля дверей

Можливо, ви більше не захочете бути тут

Так, я чую, як вони знущаються з мене

Знову кепкування та проходить через мою душу

Хто цей перехожий з усміхненими очима

Ставлячи їй підступні запитання

Підступний суккуб, мандрівник перетворень

Будь ласка, відійди!

ти хочеш знати?

Ти хочеш мене знати?

«Я ходжу цими землями серед духів війни.

Кожна війна, яка була і буде.

Свідками лише допитливі верхівки дерев, які безтурботно танцюють на західному вітрі.

Для них запах смерті породжує задоволення, дивлячись на горизонт

тисяча років.

Де королі та королеви бродили, як діти, полюючи на землю

для їхніх душ.

І хоч їх уже немає, їхні спогади живуть зі мною,

назавжди.»

Прийди до земної богині дощу.

Чи можете ви позбавити мене сліз?