Kuoleman riitti - OD Kokemus, Sairas T, O'Malley

Kuoleman riitti, rakkauden profetia

Joss' panokset alkaa olla aina vaan kovempia

Eli päiväst päivää lähempän lintukotoo

Kokemuksen kautta, oman käden kautta — soronoo

Pelkkää vihaa kohtaan koko ihmiskuntaa

Mä en jaksa avaa enempää tai lisää vuodatusta

Koska oon aina pukeutunu hautajaisii varten

Mukan irtaimistoi, joita toisel puolel tartten

Eli reliikit aika vähissä, koska ei oo luottoo siihe

Et tänne jää muuta ku muistoja kallon muotoo

Muistuttaa sun hetken olemassaolosta

Siks elän täysii nyt, koska haudas on turha odottaa

Et voit alkaa elää sitä su oikeet elämääs

Voit uskotella ittelles, mut jäät nurkkaan pelkäämää

Loppupeleis tää kaikki ei oo ees niin vakavaa

Lähibaarist rundille ja viimesenä hautaa

Täällä Takkinen avaruudessa, maapallolla aivot mun kallossa ei tajuu mistään

mitään

Oon sisältä kuollu ja risti mun naamassa merkkaa sitä

Räppi on paskaa, tekis mieli sulkee turpani

Mun sisälläni eli positiivinen mies, jonka Sairas-Takkinen murhasi

Negatiivisuutta, alkoholismii, positiivisuus on meikälle riski

Punkkuu, bissee, viinaa, viskii, bongiin savut, safkaa tiskiin

Aivosolut kuolee, tilanne on vitun vakava

Yhden aivosolun kanssa Kalliossa radalla

Ei oo rahaa ruokaan, ei oo massii Sairaan taskussa

Peikot kuolee kamaa tai tärisee vitun laskuissa

Ei oo isää, ei oo kavereita, ei oo huolii

Ei oo ketään pitämässä meikäläisen puolii

Istun tuoliin ja kelaan, että mistä meikäläinen herää

Jokanen sekunti maailmassa on mulle pelkkää kynän terää

Jauhoi nenää, viinaa kurkkuun ja pillereit perään

Aika hiljast, bisse ainut mitä meikä vetää

Naama kalpeen, verestävät sarveiskalvot on jo arkee

Hukkas elämisen alkeet, kivipuutarhalle valmiit

Kun ei nuku, ja on todellisuus davidlynchimäinen

Kadonnu rajat, ku Ukraina jo vitun itsenäinen

Sikailtu niin paljo, et alkaa muuttuu lykantrooppiseksi

Tiloissa, joissa kasvaa hikikarpalotki meloneiksi

Sparkkaa uus ja venaa et pallo tuhoutuu

Ni ei tarvi yksin lähtee, koska siinähä vaa patoutuu

Laita prioriteetit kuntoon, ku puhutaan niistä elämäntavoista

Juopon tuuri ois kuolla jurrissa, aamulla sohvakin käy haudasta

Enkä oo vainoharhane;

tyypit lähimarketin yytsii mua

Ja niinku mielenterveyspotilaat saan hidasta palvelua

Näinä aikoina, jolloin teot puhuu, ei paljoo paina supliikki

Ja oot ansas palleis myöten ku Thaimaassa seksituristi

Siispä anna lapio, ni kaivan itelleni haudan

Ku ollaan pistees, jost ei paluuta, on fiksuint jättää lauma

Mä kuolin tänään, mä päätin mun elämän

Päätin lähteä, nähdä vähemmän

Antaa kylmyyden pitää mut lämpimänä

Nyt täydellisen äänettömyyden ja tämän päivän välillä

Vihan ja kyyneleet hävittäneenä

Älä menetä henkee

Hetki sitten elämä vilisi edessä silmien

Nyt mä liikun niiku savu, joka vedetään henkeen

Ei me pelätä kuolemaa, pakataan luoteja

Haluun vaa tietää, mikä odottaa mua tuolla puolella, ja

Vaikka haluaa kuolemaan valmistautuu kuinka huolella

Aina tulossa, mutta tuntematon niinku mitä tapahtuu huomenna

Tiedetään, ettei tästä selvitä hengissä

Ei liha kestä, mitään ei tehty pysyväksi

Ja siks pukeudun tummaan pukuun

Siellä missä sielut odottaa uutta lukuu

Обряд смерті, пророцтво кохання

Ставки Джосса починають ставати все важчими

Іншими словами, пташине гніздо з кожним днем ​​стає все ближче

Досвідом, власною рукою — сороноо

Просто ненависть до всього людства

Я не можу більше ні відкрити, ні налити

Тому що я завжди одягнена для твого похорону

Разом із рухомим майном, яке тримає друга сторона

Іншими словами, реліквій досить мало, тому що ви їм не довіряєте

Тут не залишилося нічого, крім спогадів у формі черепа

Нагадує про існування моменту

Тому зараз живу на повну, бо не треба чекати могили

Ви не можете почати жити цим у своєму реальному житті

Ви можете вірити в себе, але ви будете налякані в кут

В ендшпілі все це не так серйозно

Від місцевого бару до туру і нарешті до могили

Тут Таккінен у космосі, на землі, мозок у моєму черепі нічого не розуміє

що завгодно

Я мертвий всередині, і хрест на моєму обличчі означає це

Реп - це лайно, я б хотів закрити рот

Всередині мене жив позитивний чоловік, якого вбив Сайрас-Таккінен

Негатив, алкоголізм, позитив – це ризик для нас

Панк, біссі, випивка, віскі, бонг дими, сафка на прилавку

Клітини мозку відмирають, це до біса серйозна ситуація

З однією клітиною мозку в Калліо на трасі

Грошей на їжу немає, в кишені Сайраа небагато

Тролі вмирають або трусяться на довбаних рахунках

Ні тата, ні друзів, ні турбот

Нема кому стати на нашу сторону

Сиджу в кріслі і дивуюся, де наш чоловік прокидається

Кожна секунда у світі для мене лише лезо олівця

Розтерти ніс, випити в горло і потім таблетки

Досить пізно, Біссе — це єдине, що ми тягнемо

Бліде обличчя, кровоточать рогівки – це вже звичайна справа

Початки змарнованого життя, готові до альпінарію

Коли ти не спиш, а реальність як Девід Лінч

Зникли кордони, бо Україна вже до біса незалежна

Настільки підключені, що ви починаєте перетворюватися на лікантропа

У господарствах, де з журавлини вирощують дині

Іскра знову і дочекайтеся, поки м'яч буде знищено

Вам не потрібно йти самому, тому що саме там ви потрапляєте

Чітко розставте пріоритети, коли йдеться про такий спосіб життя

Щастя п'яниці - вмерти поспішно, вранці навіть диван з могили піде

І я не параноїк;

— запитують мене хлопці на місцевому ринку

І, як і пацієнти з психічними захворюваннями, я отримую повільне обслуговування

У ці часи, коли вчинки говорять самі за себе, молитовність не має великої ваги

І ти пастка, поки не станеш секс-туристом у Таїланді

Тож дай мені лопату, я викопаю собі могилу

Коли ви знаходитесь у точці неповернення, найрозумніше покинути стадо

Я помер сьогодні, я закінчив своє життя

Вирішила піти, менше бачити

Нехай мене зігріє холод

Зараз між повною тишею і сьогоднішнім днем

Зруйнований гнівом і сльозами

Не втрачай дихання

Мить тому перед моїми очима промайнуло життя

Тепер я рухаюся, як дим, який вдихають

Ми не боїмося смерті, ми пакуємо кулі

Я просто хочу знати, що мене чекає по той бік, і

Навіть якщо він хоче померти, він готується як ретельно

Завжди приходить, але невідомо, як те, що буде завтра

Ми знаємо, що цього не переживемо

Жодна плоть не витримує, ніщо не стає вічним

І тому я ношу темний костюм

Де душі чекають нового розділу