Nostalgic Idealization - Oblomov

Reminiscence

Help me to forget what I miss

Here I don’t want to see

More these days are not my bravest ones

These days seem so abandoned to me

Still the same words but with another melody

Shades’re becoming cold

Maybe I dreamed

Father why have you left me here alone in this darkest times

Take me back home

Childhood’s disapearing in the haze of the years

I can see just smiles but no wrath and no tears

On the wings of yesterday I’ll fly through the blue

Let me hear the music again

I don’t want the new one take me back there

Where the grass is green

Take me where the ocean shines by the crystal clear

Where deep blue fills the sky and rain is tender stroke

Where hapiness and harmony dwell in it’s early form

Kill this cursed moment

Take me back in time

From the burning presence

Where the sun darkly shines

Will the future change these days into the shining light?

Will everything ever be the same as my memories remind me bright?

I hold your hands again in mine

They are cold like a stone

Ardent embace distances with the voice in the wind

I hear it cry

Ремінісценція

Допоможи мені забути те, чого я скучаю

Тут я не хочу бачити

Більше ці дні для мене не найсміливіші

Ці дні здаються мені такими покинутими

Все ті ж слова, але з іншою мелодією

Тіні стають холодними

Можливо, я мріяв

Отче, чому ти залишив мене тут одного в ці найтемніші часи

Відвези мене додому

Дитинство зникає в серпанку років

Я бачу лише посмішки, але без гніву та сліз

На крилах вчорашнього дня я полечу крізь синє

Дозвольте мені знову почути музику

Я не хочу, щоб новий повернув мене туди

Де трава зелена

Віднеси мене туди, де океан сяє кришталево чистим

Там, де глибока синя заливає небо, а дощ — ніжний штрих

Де щастя й гармонія живуть у ранній формі

Вбити цей проклятий момент

Поверніть мене назад у час

Від пекучого присутності

Де сонце темно світить

Чи зміниться майбутнє в ці дні на яскраве світло?

Чи все коли-небудь буде так само, як мої спогади нагадують мені яскраво?

Я знову тримаю твої руки в своїх

Вони холодні, як камінь

Завзято долайте відстані з голосом на вітрі

Я чую, це плач