Zaraman - Обе Две

Что мне осталось?

Zaraman и кофе без всего.

Ну как спалось?

Ничего?

Мне тоже ничего.

Что на мне осталось?

Ничего?

Ты тоже ничего.

Улыбаюсь ли, каюсь, остаюсь.

Припев:

По рукам, по рукам.

Ты видел самый край,

Закрадывался завтра.

И понятно же, что завтра.

По рукам, мы же не врали, только яблокам.

И я могла бы заново и заживо хоть завтра!

В тесных комнатах плотнее речи, нам-то что?

Поэтам можно врать.

Резче запахи, плечи и всегда - диван или кровать?

В тесных комнатах легче забывать, все можно забывать

Что нас вылечит?

Танцевать.

Припев:

По рукам, по рукам.

Ты видел самый край,

Закрадывался завтра.

И понятно же, что завтра.

По рукам, мы же не врали, только яблокам.

И я могла бы заново и заживо хоть завтра!

Что мне осталось?

Что мне осталось?

Что мне осталось?

Что мне осталось?

Танцевать!

Припев:

По рукам, по рукам.

Ты видел самый край,

Закрадывался завтра.

И понятно же, что завтра.

По рукам, мы же не врали, только яблокам.

И я могла бы заново и заживо хоть завтра!

Що мені лишилося?

Zaraman і кави без усього.

Ну, як спалося?

Нічого?

Мені також нічого.

Що на мені залишилося?

Нічого?

Ти теж нічого.

Усміхаюся, каюся, залишаюся.

Приспів:

По руках, по руках.

Ти бачив край,

Закрадався завтра.

І зрозуміло що завтра.

По руках, ми не брехали, тільки яблукам.

І я могла би заново і живцем хоч завтра!

У тісних кімнатах щільніше мови, нам-то що?

Поетам можна брехати.

Різкі запахи, плечі і завжди - диван або ліжко?

В тісних кімнатах легше забувати, все можна забувати

Що нас вилікує?

Танцювати.

Приспів:

По руках, по руках.

Ти бачив край,

Закрадався завтра.

І зрозуміло що завтра.

По руках, ми не брехали, тільки яблукам.

І я могла би заново і живцем хоч завтра!

Що мені лишилося?

Що мені лишилося?

Що мені лишилося?

Що мені лишилося?

Танцювати!

Приспів:

По руках, по руках.

Ти бачив край,

Закрадався завтра.

І зрозуміло що завтра.

По руках, ми не брехали, тільки яблукам.

І я могла би заново і живцем хоч завтра!