Hills - O, Eskimeaux, Gabby's World

Your frame became a gentle nest where I could rest my eyes

A place to lay and let the country go careening by

Your fingers laced my locks and traced my hillsides

Bodies curled about heavily swarmed with butterflies

I recall the day the way you said my name changed

One day we climbed the tallest hill to feel mighty and high

While winds they raced, locked in embrace, we closed our ardent eyes

Ravenous as kings, they nearly had us on our knees

But I swear right then I felt the world had melted at our feet

And all of California was our kingdom

The Golden Gate meant to placate the tyrants we’d become

And all of San Francisco’s hearts would synchronize

One beat would quake the earth and make the skyline yours and mine

I recall the day that your brother laid

His face pressed to the grass so green

The wonders before him unseen

Fifty suns arose and fell until back home I came

And forced to face to what I’d gracelessly betrayed

A love I’d left alone in my abandoned bed to lay;

The butterflies all up and died with 'guilt' written on their graves

So, my love, I walk now upon eggshells

Teetering like the lightest tree trunk trying not to be felled

So, my love, I bring to you the truth in offering

Enlighten you with honesty and warn you tenderly

That I am made of bones as delicate as nature

And I am made of skin tough as an elephant’s hide

And I made of two hearts, one that can beat faster

Than the hummingbird’s wing flies

But it must be fed, it must be excited

It must be pumped by a strong and eager palm

But every hand will inevitably tire

And then my fire’s flames, they calm

Твоя рамка стала ніжним гніздом, де я міг відпочити очам

Місце, де можна лежати і відпускати країну, яка пролітає

Твої пальці зашнуровали мої замки й обстежили мої схили

Тіла, згорнуті навколо, сильно кишали метеликами

Я пригадую день, коли ти сказав, що моє ім’я змінилося

Одного дня ми піднялися на найвищий пагорб, щоб відчути себе могутніми й високими

Поки вітри мчали, обіймаючи, ми закривали палкі очі

Заманливі, як королі, вони ледь не поставили нас на коліно

Але я присягаюся, саме тоді я відчув, що світ розтанув біля наших ніг

І вся Каліфорнія була нашим королівством

Золоті ворота мали на меті заспокоїти тиранів, якими ми стали

І всі серця Сан-Франциско синхронізуються

Один удар міг би потрясти землю і зробити горизонт твоїм і моїм

Я пригадую день, коли ліг твій брат

Його обличчя притиснулося до зеленої трави

Чудеса перед ним непомітні

П'ятдесят сонць зійшло і зайшло, поки я не повернувся додому

І змушений зіткнутися з тим, що я безпомилково зрадив

Кохання, яке я залишив одну у своєму покинутому ліжку, щоб лежати;

Метелики піднялися і померли з написом «вина» на їх могилах

Отже, моя люба, я ходжу зараз по яєчній шкаралупі

Балахається, як найлегший стовбур дерева, намагаючись не бути повалений

Тож, моя любов, я приношу тобі правду в пропозиції

Просвіти вас чесністю і ніжно застерігайте

Що я зроблений з кістків таких делікатних, як природа

І я з шкіри, міцної як слоняча шкура

І я зробила два серця, одне, яке може битися швидше

Чим літає крило колібрі

Але його потрібно годувати, воно повинно бути збудженим

Його потрібно накачати сильна й нетерпляча долоня

Але кожна рука неминуче втомиться

І тоді полум’я мого вогню затихає