Dincolo - Nwanda, Deliric, Alice-Helen Zigman

M-am gandit ca e ok sa nu ma mai gandesc

Si sa traiesc fara sa-ncerc sa dovedesc

Iar dac-o sa gresesc, sa nu-mi amintesc

Oare e orgoliu barbatesc sau moft copilaresc?

Gasesc firesc sa glumesc, da' cuvantu-i acid

Te privesc dupa un zid invizibil

Iti zambesc placid parca insensibil

Te citesc ca pe o carte cu scris ilizibil

Am promis ca nu-mi pasa, teapa iar

Ce greseala frumoasa, teapa dar

Tepii-s la baza, roze rasar

Raze de soare imi pun in calendar

Ma omoara sa stiu, dar ma simt viu

Daca spun ce simt poate-i prea tarziu

N-am avut glas, dar am vrut sa scriu

N-am gasit cuvintele sa-ti descriu, ca

Dincolo de cer vad, simt ceva

Dincolo de ce ascunde linistea

Dincolo de ce mi-a zis inima

Dincolo, dincolo…

Dincolo de ce imi spune ceasu'

Dincolo de ce ascunde glasu'

Dincolo de ce arata compasu'

Dincolo…

N-am nevoie de ceas, stiu ca trece timpu'

Pe langa noi, parea atat de simplu

Pe langa tot ce-am zis si ce-am facut

Oare cate-am ingropat, cate n-am vazut?

Acu' stiu ca nu te stiu si ca n-are rost

Ca e mult prea tarziu sa te mai cunosc

Acu' eu m-ascund, caut adapost, poate c-am fost prost, totu' are-un cost

C-am luat tot ca si cum mi se cuvenea

M-am gandit ca ma voi revansa candva

Ti-am dat ce-ti placea, nu ce-ti trebuia

Si-am tacut cand trebuia sa zic ceva

Timpu' tace si el, da-si spune cuvantu'

N-are ce face, zboara ca vantu'

Matura tot cand strabate pamantul

Imprastie praf peste inimi si ganduri

Dincolo de ce ramane e altceva

Dincolo de ce s-a intamplat candva

Dincolo de toata agitatia

Dincolo, dincolo…

Dincolo de ce imi spune ceasu'

Dincolo de ce ascunde glasu'

Dincolo de ce arata compasu'

Dincolo…

Dincolo te gasesti, dar te uiti in clipe

Dincolo de ce vezi e doar in minte

Dincolo de ganduri, se simte

Dincolo de absent e prezent

Alerg cu timpul in palme

Si developez cadre din anotimpuri

Citeste-mi orele din pasi, scrie-mi noptile in par

Secunde port pe piele si slagare de discutii in mii te numar

Imi sterg buzele de povesti

Si respir, inspir cuvinte

Rulez filmul in vene in alb si negru

Imbracam cate

Я думав, що це нормально перестати думати

І жити, не намагаючись це довести

І якщо я помиляюся, то не пам’ятаю

Чоловіча гордість чи дитяча примхливість?

Я вважаю природним жартувати, але це слово є кислотою

Я дивлюся на тебе з-за невидимої стіни

Я посміхаюся тобі спокійно, наче нечутливий

Я читаю тебе, як книжку з нерозбірливим текстом

Я пообіцяв, що мені байдуже, знову жало

Яка красива помилка, але жало

Шипи біля основи, троянда рожева

Я вніс сонячні промені в свій календар

Мене вбиває знати, але я відчуваю себе живим

Якщо я скажу, що відчуваю, можливо, вже пізно

У мене не було голосу, але я хотів писати

Я не міг знайти слів, щоб описати тебе, як

За небом я бачу, я щось відчуваю

Поза тим, що приховує тиша

Понад те, що підказало мені серце

За межами, за межами…

За межами того, що підказує мені годинник

Поза тим, що приховує голос

Крім того, як виглядає компас

За межами…

Мені не потрібен годинник, я знаю, що час минає

Крім нас, це здавалося так просто

Крім усього, що я сказав і зробив

Скільки я поховав, скільки не бачив?

Тепер я знаю, що я тебе не знаю, і це не має сенсу

З вами зустрічатися вже пізно

Тепер ховаюся, притулку шукаю, може, дурний був, все має вартість

Я все сприйняла так, ніби заслужила

Я думав, що колись надолужу це

Я дав тобі те, що тобі подобалося, а не те, що тобі було потрібно

Я мовчав, коли треба було щось сказати

Час теж спливає, нехай говорить

Йому нічого робити, він летить, як вітер

Він змітає, перетинаючи землю

Посипте пилом серця й думки

Крім того, що залишилося, є щось інше

За межами того, що колись сталося

За межами всієї метушні

За межами, за межами…

За межами того, що підказує мені годинник

Поза тим, що приховує голос

Крім того, як виглядає компас

За межами…

Поза тим, ти знаходиш себе, але дивишся на моменти

Крім того, що ви бачите, це лише у вашому розумі

За межами думок він відчуває

Поза відсутністю присутнє

Я біжу з руками в руках

І я розробляю сезонні рамки

Прочитайте мені кроки, напишіть ночі в моєму волоссі

Секунди, які я ношу на своїй шкірі і розповідаю про тисячі з вас

Я витираю губи розповідями

І я дихаю, дихаю словами

Згортаю плівку в чорно-білі прожилки

Одягаємо одяг