Pragat Pritam - Nucleya

I too have a dream that one day you and I will be able to see eye to eye.

That we shall no longer be outcast but beyond caste.

I too have dream where even the garden of Kashmir would separate us shall

become our meeting place.

We are face-to-face, we shall embrace and come to feel the burning wheel of

eternity within.

Beyond the skin, beyond the borders of our imaginations.

Beyond the separation in help in the creation of the nations.

I too have a dream but until my dreams become reality, my love shall float to a

boundless ocean greater than the sunset and the Earth cried alone in darkness.

Praghat pritam ka mastana Jo pehle tha suhati he (in darkness)

harek ka.

vo jane jo pehle ho veh diwanaissi jaadu ne lehrayajo pehle tha

suhate he (and the Earth cried alone in darkness…)

Я також мрію, що одного дня ми зможемо побачитися очі в очі.

Що ми більше не будемо вигнаними, але поза кастою.

У мене теж є мрія, де нас розлучить навіть сад Кашміру

стати місцем нашої зустрічі.

Ми віч-на-віч, ми обіймемося й відчуємо палаюче колесо

вічність всередині.

За межами шкіри, за межі нашої уяви.

За межами розділення в допомозі у творенні націй.

У мене теж є мрія, але поки мої мрії не стануть реальністю, моя любов пливе до

безмежний океан, більший за захід сонця, і Земля самотньо плакала в темряві.

Praghat pritam ka mastana Jo pehle tha suhati he (у темряві)

харек ка.

vo jane jo pehle ho veh diwanaissi jaadu ne lehrayajo pehle tha

сухате він (і Земля плакала одна в темряві...)