Синдром феникса - NTL

Когда умру, предайте тело огню.

пеплом по ветру

Солома сложена.

кто поднесет искру?

Кому доверить ритуал?

я многих знал, но верных мало

Хочу гореть, не тлеть да так чтоб пламя полыхало

Антон, Вадим, Владимир, Дима.

Хочу понять чьи слезы от души а чьи от дыма.

НЕТ!

остановите ветер, я должен здесь побыть минуту,

Смотря на суету, я выкуплю паскуду.

Я вижу вас насквозь, живите сотню лет.

я был не долгий гость здесь

Мой друг не мсти, мне не поможет месть

Я буду охранять тебя с небес, пока ты есть

Возьми себе серебряный нательный крест – последний дар

Возьми стихи, подкинь в костер, раздуй пожар.

Я не боюсь сгореть, сгорал сотню раз изнутри

Попутно прожигал дни.

углями глаз как мотылек искал огни

Мне говорили что не лечится синдром феникса

Что это бред и все.

я точно знал что все изменится

Когда – то я обрету мечту цвета заката

Затем финал, чужие голоса за кадром прочтут мой некролог

Прямая полоса – пульс смолк,

Душа покинула меня и превратилась в смог

Чтоб я вернуться смог, прошу, когда умру

Предайте тело огню.

тело огню.

Пламя, пламя, жар и пепел, пепел

Дымом ухожу в закат, чтоб возродиться на рассвете

Ветер, ветер, горизонта полоса в огне

Огонь в глазах – симптом синдрома феникса

Пламя, пламя, жар и пепел, пепел

Дымом ухожу в закат, чтоб возродиться на рассвете

Ветер, ветер, горизонта полоса в огне

Огонь в глазах – симптом синдрома феникса

Пламя, пламя, жар и пепел, пепел

Дымом ухожу в закат, чтоб возродиться на рассвете

Ветер, ветер, горизонта полоса в огне

Огонь в глазах – симптом синдрома феникса

Глаз блеск, искра, костра треск, море огня меня ест

Не спас напас, интерес исчез, семья, друзья – все потеряло вес

Не осталось мест, которых я не посетил

Я волю дал огню, а он меня поработил

Пока хватало сил - борол напасть.

Напасть не сдалась,

Душа извелась.

над собой власть

Давно я потерял ее, пока что не нашлась

Быль, небыль, дым, пыль в небо

Жар, пыл гнева застыл.

где бы взять сил

Мой свет погас когда последний след остыл

Был след но след истлел.

прости.

Пламя, пламя, жар и пепел, пепел

Дымом ухожу в закат, чтоб возродиться на рассвете

Ветер, ветер, горизонта полоса в огне

Огонь в глазах – симптом синдрома феникса

Пламя, пламя, жар и пепел, пепел

Дымом ухожу в закат, чтоб возродиться на рассвете

Ветер, ветер, горизонта полоса в огне

Огонь в глазах – симптом синдрома феникса

Пламя, пламя, жар и пепел, пепел

Дымом ухожу в закат, чтоб возродиться на рассвете

Ветер, ветер, горизонта полоса в огне

Огонь в глазах – симптом синдрома феникса

Коли помру, віддайте тіло вогню.

попелом за вітром

Солома складена.

хто піднесе іскру?

Кому довірити ритуал?

я багатьох знав, але мало вірних

Хочу горіти, не тліти та так щоб полум'я палахкотіло

Антон, Вадим, Володимир, Діма.

Хочу зрозуміти чиї сльози від душі, а чиї від диму.

НІ!

зупиніть вітер, я мушу тут побути хвилину,

Дивлячись на суєту, я викуплю паскуду.

Я вас бачу наскрізь, живіть сотню років.

я був не довгий гість тут

Мій друг не помстися, мені не допоможе помста

Я охоронятиму тебе з небес, поки ти є

Візьми собі срібний натільний хрест – останній дар

Візьми вірші, підкинь у багаття, роздуй пожежу.

Я не боюся згоріти, згоряв сотню разів зсередини

Попутно пропалював дні.

вугіллям очей як метелик шукав вогні

Мені казали, що не лікується синдром фенікса

Що це марення і все.

я точно знав, що все зміниться

Коли - то я знайду мрію кольору заходу сонця

Потім фінал, чужі голоси за кадром прочитають мій некролог

Пряма смуга - пульс змовк,

Душа покинула мене і перетворилася на зміг

Щоб я повернутись зміг, прошу, коли помру

Зрадьте тіло вогню.

тіло вогню.

Полум'я, полум'я, жар та попіл, попіл

Димом іду в захід сонця, щоб відродитися на світанку

Вітер, вітер, горизонту смуга у вогні

Вогонь в очах – симптом синдрому фенікса

Полум'я, полум'я, жар та попіл, попіл

Димом іду в захід сонця, щоб відродитися на світанку

Вітер, вітер, горизонту смуга у вогні

Вогонь в очах – симптом синдрому фенікса

Полум'я, полум'я, жар та попіл, попіл

Димом іду в захід сонця, щоб відродитися на світанку

Вітер, вітер, горизонту смуга у вогні

Вогонь в очах – симптом синдрому фенікса

Око блиск, іскра, багаття тріск, море вогню мене їсть

Не врятував напас, інтерес зник, сім'я, друзі – все втратило вагу

Не залишилося місць, яких я не відвідав

Я волю дав вогню, а він мене поневолив

Поки вистачало сил - боровся напасти.

Напасть не здалася,

Душа звелася.

над собою влада

Давно я втратив її, поки не знайшлася

Буль, небиль, дим, пил у небо

Жар, запал гніву застиг.

де б взяти сили

Моє світло погасло коли останній слід охолов

Був слід, але слід зотлів.

Пробач.

Полум'я, полум'я, жар та попіл, попіл

Димом іду в захід сонця, щоб відродитися на світанку

Вітер, вітер, горизонту смуга у вогні

Вогонь в очах – симптом синдрому фенікса

Полум'я, полум'я, жар та попіл, попіл

Димом іду в захід сонця, щоб відродитися на світанку

Вітер, вітер, горизонту смуга у вогні

Вогонь в очах – симптом синдрому фенікса

Полум'я, полум'я, жар та попіл, попіл

Димом іду в захід сонця, щоб відродитися на світанку

Вітер, вітер, горизонту смуга у вогні

Вогонь в очах – симптом синдрому фенікса