Sanat pimeydestä - Noumena

Entä nyt, entä nyt kun kaikki savuun haihtuu

En varjoakaan nää (en tänne jää)

Vielä nyt, vielä nyt kun askel tyhjää kaikuu

Yön mustaksi maalaa

Rinta rinnan, hetken verran

Nostan maljan, vielä kerran

Viimeisen

Iloon ylimpään ja suruun syvimpään

Kuu kapenee, se meitä vie (viimeisen)

Alhoon alimpaan ja roihuun rohkeaan

Polkumme päättyy alle sammaleen

(Iloon suruun syvimpään)

(Alhoon alle sammaleen)

(Iloon suruun syvimpään)

(Alhoon alle sammaleen)

Repiessään meidät he eivät itke

Vaan tekevät sen hymyillen

Syvyyksistä huokaa tuska

Soi pimeydessä sanat hiljaiset

Viimeisistä hetkistä

En irti vielä päästä kaiken muistaen

Taas toivo hauras vihaksi palaa

Eikä sammu ennen kuin kylmenen

Huominen, huominen taas uuden varjon näyttää

Siks' tänään taistelen (tänään taistelen)

Vaimeten, vaimeten viel' kerran huudot hullujen

Ja silloinen vaikenen

Rinta rinnan, hetken verran

Nostan maljan, vielä kerran

Viimeisen

Iloon ylimpään ja suruun syvimpään

Kuu kapenee, se meitä vie (viimeisen)

Alhoon alimpaan ja roihuun rohkeaan

Polkumme päättyy alle sammaleen (viimeisen)

Iloon ylimpään ja suruun syvimpään

Kuu kapenee, se meitä vie

Alhoon alimpaan ja roihuun rohkeaan

Polkumme päättyy alle sammaleen

Що зараз, як зараз, коли все в диму випарується

Я не бачу тіні (я не залишаюся тут)

Навіть зараз, навіть зараз, коли крок порожній відлунює

Пофарбуй ніч в чорний колір

Від грудей до грудей, на мить

Я піднімаю чашку, ще раз

Останній

До найвищої радості і найглибшого смутку

Місяць звужується, він бере нас (останній)

Алхо до найнижчих і до сміливих

Наш шлях закінчується під мохом

(До найглибшого смутку)

(Алхун під мохом)

(До найглибшого смутку)

(Алхун під мохом)

Коли нас рвуть, то не плачуть

Але робіть це з посмішкою

У глибині відчувається біль

Слова мовчать у темряві

З останніх миттєвостей

Поки не відпущу, все згадую

Знову повертається надія на крихкий гнів

І не згасне, поки я не замерзну

Завтра, завтра знову з'явиться нова тінь

Ось чому я борюся сьогодні (я борюся сьогодні)

Змовкнувши, знову приглушивши крики божевільних

А потім тиша

Від грудей до грудей, на мить

Я піднімаю чашку, ще раз

Останній

До найвищої радості і найглибшого смутку

Місяць звужується, він бере нас (останній)

Алхо до найнижчих і до сміливих

Наш шлях закінчується під мохом (останній)

До найвищої радості і найглибшого смутку

Місяць звужується, бере нас

Алхо до найнижчих і до сміливих

Наш шлях закінчується під мохом