Roihu - Noumena

Yö, reitti pimeä, vain yllä tähtivyö

Syliin sammalten kaadun

Niin, kerran vielä vaivun haaveisiin

Kunnes muistoihini maadun

Olin kaukokaivannut, tietä raivannut, kauan etsinyt

Siks' periksi en antanut tai vähään tyytynyt

Sinä virvatulissa, haavekuvissa, valveunena

Kutsuit mua luoksesi yön morsiamena

Jään vierellesi aamunkoittoon lepäämään

Tämä unta on, luulen

Saan lumoutua katseestasi uudestaan

Soi sanas' kuiskeena tuulen

Olet vastapainona, vastavoimana, vastarannalla

Jos jääräpäänä väärään suuntaan tahdon kulkea

Sinä intomielenä, kehonkielenä, intohimossa

Elonuskon auringon saat roihuun minussa

Huhtikuun huumaan antaudun

Painuu unholaan hyinen, raskas talven maa

Huhtikuun huumaan antaudun

Luotan huomiseen, kun minut nostat kirkkauteen

Huhtikuun huumaan antaudun

Painuu unholaan hyinen, raskas talven maa

Huhtikuun huumaan antaudun

Luotan huomiseen, kun minut nostat kirkkauteen

Ніч, дорога темна, трохи вище зоряного пояса

Я падаю в обійми мохів

Так, я знову турбуюсь про мрії

Поки не згадаю спогади

Я довго копав, розчищав дорогу, довго шукав

Тому я не здавався чи був трохи задоволений

Ти в вогні, на картинках сну, наяву

Ти запросив мене до себе як наречену ночі

Я відпочину біля тебе на світанку

Це мрія, я думаю

Я знову зачарований

Слово «шепоче на вітрі».

Ти противага, противага, на протилежному березі

Якщо я спіткнусь у неправильному напрямку, я хочу піти

Як пристрасть, як мова тіла, у пристрасті

Крізь мене пронесеться сонце життя

Здаюся препарату квітня

Крижана важка зимова земля забута

Здаюся препарату квітня

Я вірю в завтрашній день, коли ти піднесеш мене до слави

Здаюся препарату квітня

Крижана важка зимова земля забута

Здаюся препарату квітня

Я вірю в завтрашній день, коли ти піднесеш мене до слави