Dagen før - Nota Bene, Davey

Yo du ka' lugte det på mig, bitter stank, mugne lunger

Fuld fart ned af bak', Nillers flow er blevet lidt dummere

Bomben tikker desperat, når krans åren ruster

Lunger svigter biksen, lukker snart hvis jeg ikk' får lidt krummer

Men jeg ser det klart selvfølgelig sov det på mig

Det dårlig forretning og erhvervs syn hvis ikk' jeg skovler nuller

Og bunder, underskud i bitre tåre fra tåber

Der håber jeg kommer ovenpå, kan ikk' forstå jeg drukner

Men det ikk' tid, mine tænder flækker

Hvis jeg tar' en ekstra bid af dagen blir' det til en pjækker

Og jeg har ting at betale, men baby væk mig

Før jeg blir' hvad jeg bekæmper

Bevares — jeg' blevet lidt ældre

Mine venner kigger skævt til mig

Som hvor' din' penge, hvor' din' børn, hvor' din fæstning

Og fuck nu de der sætninger Niller

Og jeg tænker de kan ha' ret

Men retter mig ikk' ind før jeg er død og sidste track er dræbt

Måske det' nu?

Måske et sidste nummer

For ligegyldigheden skyller ind og gnisten slukker

Jeg dufter håbløsheden, føler ilten mugner

Døve øre råber højt, billigt sprøjt, politisk dunder

Vi drukner døgn, i søde løgn fra giftige tunger

Ministre skummer fløde, folket spiser krummer

Kun få er sukkersøde, når de møder minumummer

Resten har røde øjne og hidsig hunger

Presser det kranie dunker

Jeg savner snart nogle bomber

Lad dem brænde en ny start klar

For det her vrag går under

Yo lad mig få et brag, måske en der vågner

Jeg håber

Jeg håber snart vi vågner

Vi finder os i hvad som helst

Som kom nu knep os, vi ka' ikk' pas' os selv

Put os i kasser og gi' os klasseskæl

Slå folk ihjel i vores navn, fortæl os alt er vel

Vi kan ikk' tåle for meget virkelighed

Den lille død er dumhed, bare lade os hvile i fred

Og lad maskinen male svinene brede

Så vi kan lade som om vi ikk' er pisse lige glad

Og jeg ved det, jeg burde hidse mig ned

Det' spild af tid, intet vindes ved ligegyldig bitterhed

Ja jeg burde lægge mig ned, og gøre min pligt som borger

Men de her skyklapper kradser når jeg ikk' sover

Der' rigeligt at bitche over, vi' slaver af skillinger

Fornuften aborterer, idioter laver trillinger

Vi' overbefolket, det ikk' værd at forsøge

Misantrop, hykler, red verden, læg dig ned og dø

Vi holder ud, ta’r en dag mere

Vi holder vreden inde, vi kan ikk' ta' her

Holder fast, de fleste mister grebet her

Mening mister mening

Det blir' sværere og sværere at relatere

Vi holder ud ser igennem fingre

Holder vejret og ber' til en nem vinter

Holder kæft, holder tavst igen

Og venter stille på nogen spoler frem til enden

Йой, ти відчуваєш це на мені, гіркий сморід, запліснявілі легені

Повна швидкість по спині, потік Ніллера став трохи тупішим

Бомба відчайдушно цокає, як іржаве весло

Легені відмовляють велосипеди, незабаром закриються, якщо я не отримаю трохи крихт

Але я бачу це чітко, я, звичайно, спав на ньому

Це поганий бізнес і бізнес-перспектива, якщо я не лопатою нулі

І низи, дефіцит у гіркій сльозі дурнів

Я сподіваюся, що я досягну вершини, я не можу зрозуміти, що тону

Але не час, зуби розколюються

Якщо я відкушу зайвий шматок дня, це перетворюється на прогул

І я маю за що заплатити, але дитино геть мене

Перш ніж я стану тим, з чим борюся

Зберігся — трохи подорослішав

Друзі дивляться на мене скоса

Мовляв, де твої гроші, де твої діти, де твоя фортеця

А тепер до біса ці речення Ніллер

І я думаю, що вони можуть мати рацію

Але налаштуйте мене до того, як я помру і останній трек буде вбито

Може зараз?

Можливо, останній номер

Тому що байдужість змивається, і іскра гасне

Я відчуваю запах безнадії, відчуваю кисневу цвіль

Голосно кричать глухі вуха, дешевий плескіт, політичний грім

Ми тонемо вдень і вночі, в солодкій брехні з отруйних язиків

Міністри спінюють вершки, народ їсть крихти

Лише деякі з них солодкі, коли зустрічають мінімальне літо

У решти червоні очі та ненажерливий голод

При натисканні цей череп стукає

Я скоро сумую за деякими бомбами

Нехай вони спалюють новий початок

Бо цей уламок тоне

Йой, дозволь мені вдарити, можливо, так, щоб прокинутись

я сподіваюсь

Сподіваюся, ми скоро прокинемось

Ми знаходимо себе в чому завгодно

Мовляв, давай, трахни нас, ми ка' ikk' pas' нас самих

Помістіть нас у ящики та дайте нам шкали класів

Вбивайте людей від нашого імені, скажіть, що все гаразд

Ми терпіти не можемо занадто багато реальності

Маленька смерть — це дурість, просто дайте нам спочивати з миром

І нехай машина широко перемелює свиней

Тож ми можемо вдавати, що ми, біса, не щасливі

І я знаю, я повинен заспокоїтися

Марна трата часу, байдужою гіркотою нічого не вийде

Так, я повинен лягти і виконувати свій обов’язок громадянина

Але ці шори дряпаються, коли я не сплю

Є про що посваритися, ми раби копійок

Причина викиднів, ідіоти народжують трійню

Ми переповнені, не варто намагатися

Мізантроп, лицемір, врятуй світ, лягай і вмирай

Терпимо, ще один день

Ми тримаємо свій гнів, ми не можемо витримати його тут

Тримаючись, більшість людей тут втрачають контроль

Сенс втрачає сенс

Це стає все важче і важче спілкуватися

Ми тримаємось, дивлячись крізь пальці

Затамувавши подих і помолившись про легку зиму

Мовчи, ще раз мовчи

І тихо чекає на якісь котушки до кінця