Duele Tanto - Norykko, Aitor

¿Me estoy volviendo loco?

La verdad, no lo sé

¿se piensa que soy tonto?

Creo que ya me cansé

La incertidumbre está haciendo que me derrumbe

Porque todo iba genial

Y no me puedo imaginar lo que sucede en realidad

Que alguien me diga lo que ocurre

Ya no le puedo hablar, todo le sienta mal

Y pienso en si estará con otro, pero ¿Quién será?

¡Que va!

Esa teoría no me cuadra

Ella siempre me dice que ante todo aquí se habla

Y me asalta la duda de si estaré obsesionado

Parece que es una tortura

Sé que acabaré destrozado

Ahora es la ocasión oportuna

Le preguntaré agazapado ¡Oh!

Ella me jura que eso nunca ha pasado

Y es un alivio pequeñito que alimenta mi esperanza

Pero sé que necesito averiguar lo que le pasa

Todo ha sido muy bonito, pero sabes ya me cansa su farsa

No piensa contarme la verdad de ninguna de las maneras

Aunque la mire a los ojos, no habrá palabras sinceras

Aunque llore y me joda, la cosa nunca mejora

Sé que ha llegado la hora de pasar esa frontera

Yo me doy asco de veras, no quiero ser un fisgón

Leyéndole los mensajes me siento un puto cabrón

Si me ha mentido, me ha metido un tiro en el corazón

¡Agh!

Tenía razón

Estoy nervioso y tristísimo, confundido y hundido

Ya voy a hacer las maletas y me despido

¿Cómo me puedes mirar?

Solamente te hice mal

¿Cómo fui capaz de estropear lo que amé más?

¿Cómo me podré mirar al espejo?, ¿perdonar?

No mereces todo el dolor que te hice pasar

Ahora estoy destrozada, me siento sucia y malvada

Débil, estúpida, mala y mezquina

No sé ni cómo me hablas, no tengo honor ni palabra

Y es que duele tanto que me ahogo sólo al recordar

No entiendo nada y eso hace que le escriba

Ella me responde agresiva, a la defensiva

Así no se puede vivir, sólo quiero verla decir

Que lo siente, que sí se arrepiente

Y que siempre ha preferido estar junto a mí

Pero eso es ficción, ella quiere lanzar fuera el balón

Aunque me duela mucho el corazón

Ha empezado una nueva relación

Y son tan bonitos los principios y tan mágicos

Pero es que a mí me ha tocado este final dramático

La impotencia y la rabia que tengo

Siento que se multiplica por veinte

¿Cómo ha podido mentirme?

Y encima, decirme que yo no era el mismo de siempre

Hasta empiezo a dudar si será mi culpa

Sólo puedo llorar y pensar que nunca más

Estaremos en casa de risas

Pensando en qué vamos a hacer de cenar

No habrá más cervezas, no habrá más abrazos

No habrá más veladas al lado del mar

¡Ja!

Mejor perder todo contacto y fuera

Así podré dejar de ser un puto adicto a ella

¿Cómo me puedes mirar?

Solamente te hice mal

¿Cómo fui capaz de estropear lo que amé más?

¿Cómo me podré mirar al espejo?, ¿Perdonar?

No mereces todo el dolor que te hice pasar

Ahora estoy destrozada, me siento sucia y malvada

Débil, estúpida, mala y mezquina

No sé ni cómo me hablas, no tengo honor ni palabra

Y es que duele tanto que me ahogo sólo al recordar

Ya no estoy furioso, esto es muy curioso

Ha pasado el tiempo y no estoy siendo rencoroso

Y es gracioso, para mí ya no tiene importancia

Más, ahora es ella la que tiene que sentir nostalgia

Cuando dejé de perseguir

Esa disculpa que tanto necesitaba oír

Ella me dijo que eligió el camino fácil

Y me echó toda la culpa a mí

Ahora lo siente, hasta me echa de menos

Dice que siempre seré su moreno

Reproches e insultos se han convertido

En halagos y disculpas, ¡Qué divertido!

Le digo que perdono, pero yo no olvido

Me quedo con lo bueno de lo que he vivido

Tampoco olvido ser un poco agradecido

Yo sé que me ha cuidado y también me ha querido

Sé que he tenido fallos, sí, los he tenido

Yo sé que se arrepiente de lo que ha elegido

Tiene que asimilar que a mí ya me ha perdido

Que escoja su camino porque no hay destino

¡No, no!

No soy ningún llorica

Me quedo con lo bueno, fue una relación bonita

Mantente positivo y si la cosa se complica

No lo fuerces, déjala marchar y que la vida siga

¿Cómo me puedes mirar?

Solamente te hice mal

¿Cómo fui capaz de estropear lo que amé más?

¿Cómo me podré mirar al espejo?

¿Perdonar?

No mereces todo el dolor que te hice pasar

Ahora estoy destrozada, me siento sucia y malvada

Débil, estúpida, mala y mezquina

No sé ni cómo me hablas, no tengo honor ni palabra

Y es que duele tanto que me ahogo sólo al recordar

¿Cómo me puedes mirar?

Solamente te hice mal

¿Cómo fui capaz de estropear lo que amé más?

¿Cómo me podré mirar al espejo?

¿Perdonar?

No mereces todo el dolor que te hice pasar

Я сходжу з розуму?

Правда, я не знаю

Думаєш мене дурним?

Я думаю, що з мене досить

Невизначеність змушує мене зламатися

тому що все було чудово

І я не можу уявити, що відбувається насправді

Хтось скажіть мені, що відбувається

Я більше не можу з ним розмовляти, все погано

І я думаю про те, чи буде він з кимось іншим, але хто це буде?

У жодному разі!

Ця теорія мені не підходить.

Вона завжди каже мені, що перш за все тут ми розмовляємо

І мене хвилює сумнів, чи буду я одержимий

Здається, що це тортури

Я знаю, що закінчуся зламаним

Зараз нагода

Я його спитаю присівши Ой!

Вона клянеться мені, що такого ніколи не було

І це крихітне полегшення живить мою надію

Але я знаю, що мені потрібно дізнатися, що з нею

Все було дуже добре, але ти знаєш, я втомився від його фарсу

Ти ні в якому разі не скажеш мені правду

Навіть якщо подивлюся їй в очі, не буде щирих слів

Навіть якщо я плачу і трахаюся, все ніколи не покращиться

Я знаю, що настав час перетнути цей кордон

Мені справді огидно, я не хочу бути шпигуном

Читаючи повідомлення, я відчуваю себе довбаним виродком

Якщо він збрехав мені, він вистрілив мені в серце

тьфу!

я був правий

Я нервовий і сумний, розгублений і пригнічений

Я збираюся пакувати валізи і прощатися

Як ти можеш дивитися на мене?

Я тільки зробив тобі погано

Як я міг зіпсувати те, що найбільше любив?

Як я можу дивитися в дзеркало? Прости?

Ти не заслуговуєш усього того болю, через який я тобі заподіяв

Тепер я зламаний, почуваюся брудним і злим

Слабкий, дурний, підлий і підлий

Навіть не знаю, як ти зі мною розмовляєш, не маю ні честі, ні слова

І так боляче, що я тону, згадуючи про це

Я нічого не розумію, і це змушує мене писати вам

Вона відповідає агресивно, захищаючись

Ти не можеш так жити, я просто хочу побачити, як вона каже

Що він шкодує, що він шкодує про це

І що він завжди волів бути зі мною

Але це вигадка, вона хоче викинути м'яч

Хоч серце дуже болить

Почалися нові стосунки

І початок такий прекрасний і такий чарівний

Але ця драматична кінцівка мене зворушила

Безпорадність і гнів, які я маю

Я відчуваю, що це множиться на двадцять

Як ти міг мені брехати?

І вище скажіть мені, що я був не таким, як завжди

Я навіть починаю сумніватися, чи це буде моя вина

Я можу тільки плакати і думати, що ніколи більше

Ми будемо вдома сміятися

Думаємо, що приготуємо на вечерю

Більше не буде пива, більше не буде обіймів

Більше не буде вечорів біля моря

Ха!

Краще втратити будь-який зв’язок і піти геть

Тому я можу перестати бути довбаною залежністю від неї

Як ти можеш дивитися на мене?

Я тільки зробив тобі погано

Як я міг зіпсувати те, що найбільше любив?

Як я можу дивитися в дзеркало? Прости?

Ти не заслуговуєш усього того болю, через який я тобі заподіяв

Тепер я зламаний, почуваюся брудним і злим

Слабкий, дурний, підлий і підлий

Навіть не знаю, як ти зі мною розмовляєш, не маю ні честі, ні слова

І так боляче, що я тону, згадуючи про це

Я більше не злюся, це дуже цікаво

Час минув, а я не злопам'ятний

І це смішно, для мене це вже не має значення

Більше того, тепер вона та, хто має відчувати ностальгію

коли я перестав переслідувати

Те вибачення, яке мені так хотілося почути

Вона сказала мені, що вибрала легкий шлях

І всю провину звалив на мене

Тепер він шкодує, він навіть сумує за мною

Він каже, що я завжди буду його засмагою

Стали докори і образи

У компліментах і вибаченнях, яка веселість!

Я кажу йому, що прощаю, але не забуваю

Я зберігаю добро того, що прожив

Я також не забуваю бути трішки вдячним

Я знаю, що він піклувався про мене і любив мене

Я знаю, що у мене були невдачі, так

Я знаю, що він шкодує про те, що вибрав

Він повинен засвоїти, що він мене вже втратив

Вибирай свій шлях, бо немає пункту призначення

Ботан!

Я не плакса

Я зберігаю добро, це були прекрасні стосунки

Залишайтеся позитивними, якщо справа стане важкою

Не примушуйте, відпустіть і нехай життя продовжується

Як ти можеш дивитися на мене?

Я тільки зробив тобі погано

Як я міг зіпсувати те, що найбільше любив?

Як я можу дивитися в дзеркало?

Пробачити?

Ти не заслуговуєш усього того болю, через який я тобі заподіяв

Тепер я зламаний, почуваюся брудним і злим

Слабкий, дурний, підлий і підлий

Навіть не знаю, як ти зі мною розмовляєш, не маю ні честі, ні слова

І так боляче, що я тону, згадуючи про це

Як ти можеш дивитися на мене?

Я тільки зробив тобі погано

Як я міг зіпсувати те, що найбільше любив?

Як я можу дивитися в дзеркало?

Пробачити?

Ти не заслуговуєш усього того болю, через який я тобі заподіяв