The Mermaid - Norman Blake, Nancy Blake

One stormy night when we set sail

We were not very far from the land

When our captain, he spied a pretty merrymaid

With a comb and a glass in her hand

Oh, the ocean waves may roll

And the stormy winds may blow

While we poor sailors go skippin' to the top

And the landlubbers lie down below, below, below

And the landlubbers lie down below

Up spoke the captain of our gallant ship

And a well-spoken man was he

«I have made me a wife in old Salem town

Tonight sh a widow will be»

Oh, the ocean wavs may roll

And the stormy winds may blow

While we poor sailors go skippin' to the top

And the landlubbers lie down below, below, below

And the landlubbers lie down below

Then up spoke the mate of our gallant ship

And a nice-looking fellow was he

Says, «I care no more for my wife and my child

Than to do for the fish in the sea»

Oh, the ocean waves may roll

And the stormy winds may blow

While we poor sailors go skippin' to the top

And the landlubbers lie down below, below, below

And the landlubbers lie down below

Then up spoke the cook of our gallant ship

And a rough looking fellow was he

Says, «I care much more for my kettles and my pots

Than I do for the depths of the sea»

Oh, the ocean waves may roll

And the stormy winds may blow

While we poor sailors go skippin' to the top

And the landlubbers lie down below, below, below

And the landlubbers lie down below

Then three times 'round went our gallant ship

And three times went she

Then three times 'round went our gallant ship

And she sank to the depths of the sea

Oh, the ocean waves may roll

And the stormy winds may blow

While we poor sailors go skippin' to the top

And the landlubbers lie down below, below, below

And the landlubbers lie down below

Однієї бурхливої ​​ночі, коли ми відпливли

Ми були не дуже далеко від землі

Коли наш капітан, він підгледів гарну веселушку

З гребінцем і склянкою в руці

О, океанські хвилі можуть котитися

А можуть подути штормові вітри

Поки ми, бідні моряки, стрибаємо на вершину

А ландлюбери лягають внизу, внизу, внизу

А ландлюбери лежать внизу

— сказав капітан нашого хороброго корабля

І він був людиною, що розмовляє

«Я зробив собі дружину в старому місті Салем

Сьогодні ввечері вона буде вдовою»

О, океанські хвилі можуть покотитися

А можуть подути штормові вітри

Поки ми, бідні моряки, стрибаємо на вершину

А ландлюбери лягають внизу, внизу, внизу

А ландлюбери лежать внизу

Тоді заговорив товариш нашого бравого корабля

І він був симпатичним хлопцем

Каже: «Я більше не дбаю про свою дружину та дитину

Що робити для риби в морі»

О, океанські хвилі можуть котитися

А можуть подути штормові вітри

Поки ми, бідні моряки, стрибаємо на вершину

А ландлюбери лягають внизу, внизу, внизу

А ландлюбери лежать внизу

Потім заговорив кухар нашого бравого корабля

І він був грубим хлопцем

Каже: «Я набагато більше дбаю про свої чайники та каструлі

Чим я роблю для морських глибин»

О, океанські хвилі можуть котитися

А можуть подути штормові вітри

Поки ми, бідні моряки, стрибаємо на вершину

А ландлюбери лягають внизу, внизу, внизу

А ландлюбери лежать внизу

Потім тричі обійшов наш хоробрий корабель

І тричі вона ходила

Потім тричі обійшов наш хоробрий корабель

І вона опустилася до морських глибин

О, океанські хвилі можуть котитися

А можуть подути штормові вітри

Поки ми, бідні моряки, стрибаємо на вершину

А ландлюбери лягають внизу, внизу, внизу

А ландлюбери лежать внизу