Der letzte Cowboy - Normahl

Das waren Zeiten als wir travellten

Von Town zu Town, von Fraun zu Fraun

Im Morgengraun

Das waren Zeiten als wir trampten

Von Rottweil nach Southhampton und

Von Paderborn zum Matterhorn

Einsam und immer unterwegs

Knabbert er den letzten Keks

Der letzte Cowboy kommt aus Gütersloh

Und sucht die Freiheit irgendwo — Irgendwo

Er sucht die Freiheit in der Welle

Die am Strand um seine Beine spült

Er fühlt sich nie so richtig glücklich

Außer wenn er sich alleine fühlt

Wenn ihn die Fraun von hinten sehn

Wolln sie vor Sehnsucht fast zergehn

Doch er geht weiter Richtung Westen

Ohne sich jemals umzudrehn

Einsam und immer unterwegs

Knabbert er den letzten Keks

Der letzte Cowboy kommt aus Gütersloh

Und sucht die Freiheit irgendwo — Irgendwo

Wenn er nach jedem Abenteuer

An seinem Lagerfeuer sitzt

Und sich schon wieder eine Kerbe

In den Griff von seinem Messer ritzt

Dann denkt er war das nicht Corinna

Oder hiess die doch Elaine

O Mann so geht es einem Cowboy

Der seine Mutter nie gesehn

Er öffnet still die Dose Rindfleisch

Die nach Steppengräsern schmeckt

Er ist der Cowboy dieser Tage

Der in jedem von uns steckt

Einsam und immer unterwegs

Knabbert er den letzten Keks

Der letzte Cowboy kommt aus Gütersloh

Und sucht die Freiheit irgendwo — Irgendwo

Ob auf dem Rücken eines Hengstes

Oder im Sattel einer Honda

Freiheit ist nicht nur für John Wayne da —

Oder Peter Fonda

Um den letzten Cowboy wird es still und

Im Saloon von Gütersloh — Spart er auf

Einen Gartengrill — Und raucht heimlich

Diese Zigarette, wo der Mann dann das

Weiße Pferd fängt —

Und das Pferd ist natürlich wunderschön

Ganz weiß und hat so ‘ne

Lange Mähne — Und so blaue Augen und

Dann schaut aber das Pferd ihn so komisch an —

Und dann wird er ganz verlegen

Und dann steht er auf und macht das Lasso

Los — Und lässt das Pferd frei

Weil er so was nicht sehen kann

Einsam und immer unterwegs

Knabbert er den letzten Keks

Der letzte Cowboy kommt aus Gütersloh

Und sucht die Freiheit irgendwo — Irgendwo

Це були часи, коли ми подорожували

Місто до міста, жінки до жінки

На світанку

Це були дні, коли ми їздили автостопом

Від Ротвайля до Саутгемптона і

Від Падерборна до Маттерхорна

Самотній і завжди в дорозі

Він відгризає останній бісквіт

Останній ковбой родом із Гютерсло

І шукає свободи десь - десь

Він шукає свободи в хвилях

Що обмиває його ноги на пляжі

Він ніколи не відчуває себе щасливим

За винятком випадків, коли він відчуває себе самотнім

Коли жінки бачать його ззаду

Вони майже хочуть розтанути від туги

Але він продовжує на захід

Ніколи не обернувшись

Самотній і завжди в дорозі

Він відгризає останній бісквіт

Останній ковбой родом із Гютерсло

І шукає свободи десь - десь

Якщо він ¡¯ з після кожної пригоди

Сидячи біля свого багаття

І ще одна виїмка

Виріжте в ручку його ножа

Потім він думає, що це була не Корінна

Або її звали Елейн?

О, люди, так почувається ковбой

Який ніколи не бачив своєї матері

Він мовчки відкриває банку з яловичиною

На смак степові трави

Сьогодні він ковбой

Що є в кожному з нас

Самотній і завжди в дорозі

Він відгризає останній бісквіт

Останній ковбой родом із Гютерсло

І шукає свободи десь - десь

Чи то на спині жеребця

Або в сідлі Honda

Свобода не лише для Джона Вейна —

Або Пітер Фонда

Навколо останнього ковбоя стає тихо

У салоні Гютерсло — він рятує

Мангал садовий — І потай курить

Ця сигарета, де чоловік то те

Білий кінь ловить —

І, звичайно, кінь гарний

Вся біла і є одна

Довга грива — І так блакитні очі і

Але тут кінь так дивно дивиться на нього —

А потім йому стає дуже ніяково

А потім він встає і робить ласо

Іди — І відпусти коня

Тому що він не може бачити таких речей

Самотній і завжди в дорозі

Він відгризає останній бісквіт

Останній ковбой родом із Гютерсло

І шукає свободи десь - десь