Rappelle-leur - Nor

On voit les choses en gros, exploite c’que nous maîtrisons

Derrière ces quelques mots se cacheront vos opinions

J’voulais porter la couronne quitte à bouffer la fève

Mais l’horloge tourne comme sur la poitrine de Flavor Flav

Me demande plus d'être patient dans la descente

On vieillit comme tous ces magazines dans les salles d’attente

Quand je laisse place aux remords, c’est dead

J’entendais déjà la voix de mes gosses à l’arrière de la Mercedes

Je ne supporte plus la moyenne, j’veux m’gaver

Quitte à blanchir mon oseille dans une machine à laver

En attendant, j’fais la fête, j’me branle, j’patine

C’est dur de ne pas perdre tête dans le pays de la guillotine

Yovo, rappelle leur à tous qu’on va mourir

Moi j’donnerais tout pour un sourire

Yovo, rappelle leur à tous qu’on va mourir, mourir, mourir

Yovo, rappelle leur à tous qu’on va mourir

Moi j’donnerais tout pour un sourire

Yovo, rappelle leur à tous qu’on va mourir, mourir, mourir

Yovo, tu te préoccupes plus de ton tissage que du CV

C’est la guerre des images à la télé

Dans la détresse faut tendre l’oreille, écoute c’que la vie te chuchote

Quand j’suis en manque de tendresse, j’passe me prendre des capotes

Parfois, j’parle avec mon cœur, parfois j’l’entends plus battre

Quand t’as perdu un frère, une sœur, comment tomber plus bas?

Faut paraître busy pour rester dans c’game

Alors on s’dit qu’on a des choses à faire même quand on s’emmerde

Sous les lampadaires on brille, refait le monde après quelques taffs

Dans un coin noir, j'écris la vie, chante la rue comme Edith Piaf

À la routine, on s’habitue, on a tous les mêmes attitudes

Laisse, laisse, ces baltringues ne connaissent même pas le quart de ton vécu

On s’parle mieux entre quatre yeux, réfléchis plus entre quatre murs

Quoi qui se dise, quoi qu’il se passe, on finira entre quatre planches

Depuis qu’le ciel est violet, ton amour est étrange

J’roule en cabriolet pour qu’tu puisses voir à quoi je pense

Une mélodie, une simple odeur peut changer des sentiments

Pour une dame de cœur, on pleure, met tapis les mains pleines de ciment

On ne compte même plus les heures à survivre dans ce monde trop complexe

On sait qu’on lira pas mieux l’heure sur les aiguilles d’une Rolex

Assis sur nos cercueils, pour creuser faut s’assurer

Rares sont ceux qui savent c’qu’ils veulent donc faut les rassurer

On planifie l’avenir sans même savoir si ça va durer

Des martyrs prêts à s’immoler pendant qu’on rêve tous de briller

J’entends la détresse de chaque ville dans la minute de silence

Ressens la tristesse qui s’invite comme tous les dimanches

Pose surtout pas trop de questions, tu parais suspect

Sans talent, tu veux faire du son?

Apprends à sucer !

Le fruit pourri d’une époque peut gâter toute une récolte

Flirte avec le Glock sur le boulevard de la fraude

Pour avancer faut l’essence, on ne compte pas sur la chance

C’est nos vies que l’on dépense comme un tas de billets

Tâches de sang sur le tablier, génération oubliée

La faucheuse tourne en GP, les bandeuses tournent tout l'été

Les yeux ils veulent nous jeter, les anciens sont plus c’qu’ils étaient…

Ми бачимо загальну картину, використовуємо те, що ми опанували

За цими кількома словами ховається ваша думка

Я хотів носити корону, навіть якщо це означало з’їсти боби

Але годинник цокає, як скриня Флейвора Флава

Попроси мене ще бути терплячим на спуску

Ми старіємо, як усі ті журнали в кімнатах очікування

Коли я даю волю докорам сумління, воно мертве

Я вже чув голоси своїх дітей на задньому сидінні Mercedes

Я вже не можу пересічного, я хочу набити себе

Навіть якщо для цього доведеться відбілити щавель у пральній машині

А тим часом я гуляю, дрочу, катаюсь

Важко не втратити розум у країні гільйотини

Йово, нагадай їм усім, що ми помремо

Я б усе віддав за посмішку

Йово, нагадай їм усім, що ми помремо, помремо, помремо

Йово, нагадай їм усім, що ми помремо

Я б усе віддав за посмішку

Йово, нагадай їм усім, що ми помремо, помремо, помремо

Йово, ти більше дбаєш про своє плетіння, ніж про своє резюме

Це війна образів на телебаченні

У біді треба уважно прислухатися, прислухатися до того, що шепоче тобі життя

Коли мені не вистачає ніжності, я йду за презервативами

Іноді я говорю серцем, іноді я вже не чую його биття

Коли ти втратив брата, сестру, як ти міг впасти нижче?

Ви повинні виглядати зайнятими, щоб залишитися в цій грі

Тому ми кажемо собі, що у нас є чим зайнятися, навіть коли нам нудно

Під ліхтарними стовпами ми світимо, переробляємо світ за кілька тафів

У темному кутку я пишу життя, співаю вулицю, як Едіт Піаф

Рутина, ми звикаємо до неї, у всіх однакові погляди

Залиште, залиште, ці виродки навіть чверті вашого життя не знають

Ми краще говоримо між чотирма очима, більше думаємо між чотирма стінами

Що б не говорили, що б не трапилося, ми опинимося між чотирма дошками

Оскільки небо фіолетове, твоя любов дивна

Я їжджу на кабріолеті, тому ви можете бачити, про що я думаю

Мелодія, простий запах може змінити почуття

За дамою серця ми плачемо, наповніть руками

Ми навіть не рахуємо годин, щоб вижити в цьому надто складному світі

Ми знаємо, що ми не зможемо краще прочитати час на стрілках Rolex

Сидячи на наших трунах, копати треба переконатися

Рідко зустрічаються ті, хто знає, чого хоче, тому ми повинні їх заспокоїти

Ми плануємо майбутнє, навіть не знаючи, чи воно триватиме

Мученики, готові принести себе в жертву, поки ми всі мріємо сяяти

У хвилині мовчання я чую біду кожного міста

Відчуйте смуток, який приходить, як кожної неділі

Перш за все, не ставте занадто багато питань, ви виглядаєте підозрілим

Без таланту ви хочете робити звук?

Навчіться смоктати!

Гнилі плоди епохи можуть зіпсувати весь урожай

Фліртуйте з Глоком на бульварі Шахрайства

Для руху вперед потрібен бензин, на удачу не розраховуйте

Це наше життя, яке ми витрачаємо, як купу готівки

Плями крові на фартусі, забуте покоління

Косарка працює в ГП, обмотки ходять все літо

Очі, які хочуть на нас кинути, старі вже не ті, що були...