Так случилось - Nomad

Как-то вечером однажды, в понедельник,

Скучал он дома, работал себе тихо телик.

И, как всегда — всё смотрит, ничего не ожидая,

Удивился, в TV ее лицо встречает.

Потом он увидел, что она с ним,

Как так случилось — факт не объясним,

Ведь он ее любил, но друг его любил ее тоже.

Он подставил его, а сейчас …

Он остался совсем, совсем один.

Его еда, алкоголь и сигаретный дым.

Спустя день-два, затем и третий,

Он никак не мог избавится от мыслей этих.

Вспоминал прошлое, радости и ссоры.

И друга, который сильнее их рассорил.

Наврав про отсутствие, чувств и измены,

В итоге она с ним, вот в чем проблема.

Припев:

Так случилось, да, так случилось.

Жаль конечно, что все так получилось.

Но судьбе доверять нельзя,

Может и она, бросит пыль тебе в глаза.

Так случилось, да, так случилось.

Жаль конечно, что все так получилось.

Но судьбе доверять нельзя,

Может и она, бросит пыль тебе в глаза.

Встретившись как-то случайно на улице,

Ему показалось как будто все чудится.

Они поняли все с первого взгляда,

Не ожидав от судьбы такого расклада.

Попросив прощенья, за все эти глупости,

Осознали, что нет между ними пропасти.

Только чувства утраченного времени,

Но, его не вернуть, как бы не хотели мы.

Решили больше время не терять,

Просто взять и от всего сбежать.

Собрали вещи и уехали подальше,

Не сказав никому, ушли, как можно раньше.

Сбежав от всех, даже от семьи,

Жили на острове, в домике без двери.

Ведь они ничего не боялись,

Просто были вместе и этим наслаждались.

Припев:

Так случилось, да, так случилось,

Очень круто, что все так получилось.

И судьбе доверять иногда можно,

Но, всё же, с этим нужно осторожно.

Так случилось, да, так случилось,

Очень круто, что все так получилось

И судьбе доверять иногда можно,

Но, всё же, с этим нужно осторожно.

Так случилось, да, так случилось,

И судьбе доверять иногда можно,

Но, всё же, с этим нужно осторожно.

Якось увечері одного разу, в понеділок,

Нудьгував він вдома, працював собі тихо теликом.

І, як завжди— все дивиться, нічого не чекаючи,

Здивувався, в TV її обличчя зустрічає.

Потім він побачив, що вона з ним,

Як так сталося - факт не пояснимо,

Адже він її любив, але друг його любив її теж.

Він підставив його, а зараз...

Він залишився зовсім, зовсім один.

Його їжа, алкоголь і сигаретний дим.

Через день-два, потім і третій,

Він ніяк не мог позбутися думок цих.

Згадував минуле, радості та сварки.

І друга, який сильніше їх розсварив.

Набравши про відсутність, почуттів і зради,

У результаті вона з ним, ось у чому проблема.

Приспів:

Так сталося, так, так сталося.

Шкода, звичайно, що все так вийшло.

Але долі довіряти не можна,

Може й вона, кине пилюку тобі в очі.

Так сталося, так, так сталося.

Шкода, звичайно, що все так вийшло.

Але долі довіряти не можна,

Може й вона, кине пилюку тобі в очі.

Зустрівшись якось випадково на вулиці,

Йому здалося наче все здається.

Вони зрозуміли все з першого погляду,

Не чекаючи від долі такого розкладу.

Попросивши прощення, за всі ці дурниці,

Усвідомили, що між ними немає прірви.

Тільки почуття втраченого часу,

Але його не повернути, як би не хотіли ми.

Вирішили більше час не втрачати,

Просто взяти і від усього втекти.

Зібрали речі і поїхали подалі,

Не сказавши нікому, пішли, якомога раніше.

Втікши від всіх, навіть від сім'ї,

Жили на острові, в будиночку без дверей.

Адже вони нічого не боялися,

Просто були разом і цим насолоджувалися.

Приспів:

Так сталося, так, так сталося,

Дуже круто, що так сталося.

І долі довіряти іноді можна,

Але все ж таки з цим потрібно обережно.

Так сталося, так, так сталося,

Дуже круто, що все так вийшло

І долі довіряти іноді можна,

Але все ж таки з цим потрібно обережно.

Так сталося, так, так сталося,

І долі довіряти іноді можна,

Але все ж таки з цим потрібно обережно.