Август - Нина Бродская

Скоро осень, за окнами август,

От дождя потемнели кусты.

И я знаю, что я тебе нравлюсь,

Как когда-то мне нравился ты.

Не напрасно тоска тебя гложет,

Не напрасно ты грустен со мной,

Видно, в августе сбыться не может,

Что сбывается ранней весной...

За окошком краснеют рябины,

Дождь в окошко стучит без конца...

И как жаль, что иные обиды

Забывать не умеют сердца...

Отчего же тоска тебя гложет,

Отчего ты так грустен со мной,

Разве в августе сбыться не может,

Что сбывается ранней весной?

Скоро осінь, за вікнами серпень,

Від дощу потемніли кущі.

І я знаю, що я тобі подобаюсь,

Як колись ти мені подобався.

Недаремно туга тебе тягне,

Недаремно ти сумний зі мною,

Мабуть, у серпні справдитися не може,

Що збувається ранньою весною...

За віконцем червоніють горобини,

Дощ у вікно стукає без кінця...

І як шкода, що інші образи

Забувати не вміють серця.

Чому ж туга тебе тягне,

Чому ти так сумний зі мною,

Хіба в серпні справдитися не може,

Що збувається ранньою весною?