Poems - Nightrage

Without pain or sigh like the dead

The obliteration of the human civilization

Within the range of the human mind

You don’t feel sorry for anything

You don’t feel anything

Last confidence

Among terrestrial friendships

In defiance of the death

You walk with your own instincts

Inside those follow rooms

I wonder is there any hope

In my dreams

Wasted dreams

So alone with my thoughts

Consumed by the flesh of the mind

So alone with my thoughts

Poems doomed to oblivion

Oh my beloved life give me a chance

You’re hurt by black angels, optical fallacy

Guilty silence, general decline

The truth hurts when your throw off all disguise

So alone with my thoughts

Consumed by the flesh of the mind

So alone with my thoughts

Poems doomed to oblivion

So alone with my thoughts

Consumed by the flesh of the mind

So alone with my thoughts

Poems doomed to oblivion

So alone with my thoughts

Consumed by the flesh of the mind

So alone with my thoughts

Poems doomed to oblivion

Без болю чи зітхання, як мертвий

Знищення людської цивілізації

У межах дії людського розуму

Вам нічого не шкода

Ви нічого не відчуваєте

Остання впевненість

Серед земної дружби

Всупереч смерті

Ви ходите зі своїми інстинктами

Всередині наступних кімнат

Цікаво, чи є надія

В моїх мріях

Витрачені мрії

Тож наодинці зі своїми думками

Спожита плоть розуму

Тож наодинці зі своїми думками

Вірші, приречені на забуття

О, моє кохане життя, дай мені шанс

Вас ображають чорні ангели, оптична помилка

Провинна тиша, загальний занепад

Правда болить, коли скидаєш маску

Тож наодинці зі своїми думками

Спожита плоть розуму

Тож наодинці зі своїми думками

Вірші, приречені на забуття

Тож наодинці зі своїми думками

Спожита плоть розуму

Тож наодинці зі своїми думками

Вірші, приречені на забуття

Тож наодинці зі своїми думками

Спожита плоть розуму

Тож наодинці зі своїми думками

Вірші, приречені на забуття