Bemoan - Nightrage

We should have always known

Our biggest enemy is within ourselves

As a shadow

Waiting to strike

A lesson that we’ll never learn

As we’re dancing on our graves

A new tomorrow

Will never come

The weight of the world on our shoulders

A weight that we can’t hold

In the end

The blood of our kind is on our hands

The fate of the world as we know it

A fate we can’t ignore

In the end

The blood of our kind is on our hands

On every side, on every frontline

The enemy is holding their forts

At both sides of our fences

We’re coming short

A strength that we could never carry

A gift but also a load

To a mind all too ready

To explode

The weight of the world on our shoulders

A weight that we can’t hold

In the end

The blood of our kind is on our hands

The fate of the world as we know it

A fate we can’t ignore

In the end

The blood of our kind is on our hands

There will be no angels to bemoan our fate

There will be no heaven’s door

There will be no one left to bemoan what we became

At the end of our line

The weight of the world on our shoulders

A weight that we can’t hold

In the end

The blood of our kind is on our hands

The fate of the world as we know it

A fate we can’t ignore

In the end

The blood of our kind is on our hands

Ми завжди повинні були знати

Наш найбільший ворог — всередині нас самих

Як тінь

Очікування на попередження

Урок, якого ми ніколи не вивчимо

Коли ми танцюємо на наших могилах

Нове завтра

Ніколи не прийде

Вага світу на наших плечах

Вага, яку ми не можемо втримати

В кінці

Кров нашого роду на наших руках

Доля світу, яким ми його знаємо

Доля, яку ми не можемо ігнорувати

В кінці

Кров нашого роду на наших руках

З усіх боків, на кожній лінії фронту

Ворог утримує свої форти

По обидва боки від наших огорож

Нам не вистачає

Сила, яку ми ніколи не зможемо нести

Подарунок, але й вантаж

Для розуму цілком готовий

Щоб вибухнути

Вага світу на наших плечах

Вага, яку ми не можемо втримати

В кінці

Кров нашого роду на наших руках

Доля світу, яким ми його знаємо

Доля, яку ми не можемо ігнорувати

В кінці

Кров нашого роду на наших руках

Не буде ангелів, щоб оплакувати нашу долю

Не буде небесних дверей

Не залишиться нікого, щоб оплакувати те, чим ми стали

В кінці нашого рядка

Вага світу на наших плечах

Вага, яку ми не можемо втримати

В кінці

Кров нашого роду на наших руках

Доля світу, яким ми його знаємо

Доля, яку ми не можемо ігнорувати

В кінці

Кров нашого роду на наших руках