Nuclear Countdown - Night Runner

«Broad opens the door.

She ain’t got no clothes on.

She takes him upstairs,

she fucks his brains out…»

«Hey, hey, you guys?

Excuse me.

I answered the phone out…»

«She takes him to the door…»

«Excuse me!»

«Hands him five dollars, see?»

«Hey!

Hey!

Hey you guys!

Hey shut up!

Look, this could be very important.

I answered the phone out there… and the guy on the other end, he was very,

very frantic.

He thought I was his dad for a minute.

I think h just had the

wrong area code.»

«Yah?

So what?»

«So he was calling from a missile silo.

He said that they were locked in —

fifty minutes and counting — to shoot off their nuclear wad.

We would be

getting it back in an hour and ten.

I mean, he meant that we’re at war.

Nuclear war.»

«Брод відчиняє двері.

На ній немає одягу.

Вона бере його нагору,

вона трахає йому мізки...»

«Гей, гей, хлопці?

Вибачте.

Я відповів на дзвінок…»

«Вона проводить його до дверей…»

"Вибачте!"

«Вручає йому п’ять доларів, бачиш?»

«Гей!

привіт!

Привіт, хлопці!

Гей, замовкни!

Подивіться, це може бути дуже важливо.

Я відповів на телефонний дзвінок… і хлопець на іншому кінці, він був дуже,

дуже шалений.

На хвилину він подумав, що я його тато.

Я думаю, що й щойно мав

неправильний код міста.»

«Так?

І що?"

«Отже, він дзвонив із ракетної шахти.

Він сказав, що вони були замкнені —

п’ятдесят хвилин і далі — щоб вистрілити зі свого ядерного пачка.

Ми були б

повернути його через годину десять.

Я маю на увазі, що він мав на увазі, що ми на війні.

Ядерна війна.»