Slavesun - Night In Gales

Embraced by lengthening shadows I wander

On the ashes of those still ablaze…

Into the night and onward to the focus of my heart!

Drawn by the stars and their bidden delights

My wings have been scorched again and again

Beneath a slavesun moonlit dreams are nothing but writhing in pain

Aeons of craving for glorious wisdom cascade onto me

As if shattered and speared my dazzled eyes

Are still searching for a distant spark

Trying to flee from dawn, rising to worlds of frozen silence…

But slain are my dreams of greater art…

What a brief breath of life in this grim and flaming sky…

Rising… and the slavesun will burn once again…

Охоплений тінями, що подовжуються, я блукаю

На попелі тих, хто досі палає…

У ніч і вперед до центру мого серця!

Намальований зірками та їхніми бажаними насолодами

Мої крила знову й знову обпалюються

Під місячним сонцем рабині сни не що інше, як корчиться від болю

На мене зливаються еони жаги до славетної мудрості

Наче розбитий і пронизливий мої осліплені очі

Досі шукають далеку іскру

Намагаючись утекти від світанку, піднявшись у світи замороженої тиші…

Але вбиті мої мрії про велике мистецтво…

Який короткий подих життя в цьому похмурому і полум’яному небі…

Підійде… і невільне сонце знову спалить…