Fleurs Captives - Nicole Dollanganger

Press you in the pages of a hardcover book

To dry like flowers and weeds

Peel your petals off and slowly pull them apart

To wrap in my bed sheets

To take you with me while I drift off to sleep

And assemble you inside of my dreams

On a soiled mattress, we drift to the attic

Where the dust collects on your long eyelashes

They say open up the window

And stand in the sunshine

But you hide in the shadows

'Cause the light goes right through you

You’re a ghost, you’re a ghost

You’re a ghost, you’re a ghost of my mind

You’re a ghost, you’re a ghost

You’re a ghost, you’re a ghost of my mind

We hide in the places where mice make their holes

Our skin getting cold under moth-eaten clothes

I feel my lips turn blue, I’d do anything

To be held by you through the night

The doors are all closed, we peer through keyholes

Tucked away in a place where flowers can’t grow

Your skin turns to dust in my hands

And I’m left holding onto a pile of sand

They say open up the window

And stand in the sunshine

But you hide in the shadows

'Cause the light goes right through you

You’re a ghost, you’re a ghost

You’re a ghost, you’re a ghost of my mind

You’re a ghost, you’re a ghost

You’re a ghost, you’re a ghost of my mind

And they say open up the window

And stand in the sunshine

But you stay in the shadows

'Cause the light goes right through you

You’re a ghost, you’re a ghost

You’re a ghost, you’re a ghost, you’re a ghost

Притисніть вас до сторінок книги у твердій палітурці

Сушити, як квіти та бур’яни

Очистіть пелюстки і повільно розсуньте їх

Щоб загорнути в мію простиню

Взяти тебе з собою, поки я лягаю спати

І зібрати вас у моїх мріях

На забрудненому матраці ми переносимо на горище

Де пил збирається на воїх довгих віях

Кажуть, відкрийте вікно

І постояти на сонце

Але ти ховаєшся в тіні

Тому що світло проходить крізь тебе

Ти привид, ти привид

Ти привид, ти привид мого розуму

Ти привид, ти привид

Ти привид, ти привид мого розуму

Ми ховаємося в місцях, де миші роблять свої дірки

Наша шкіра холоднеє під одягом, з’їденим міллю

Я відчуваю, що мої губи синіють, я б зробила будь-що

Щоб утримуватись у вас протягом ночі

Двері всі зачинені, ми зазираємо крізь замкові щілини

Заховано в місці, де не можуть рости квіти

Твоя шкіра перетворюється на пил у моїх руках

І я тримаюся за купу піску

Кажуть, відкрийте вікно

І постояти на сонце

Але ти ховаєшся в тіні

Тому що світло проходить крізь тебе

Ти привид, ти привид

Ти привид, ти привид мого розуму

Ти привид, ти привид

Ти привид, ти привид мого розуму

І кажуть, відкрийте вікно

І постояти на сонце

Але ти залишаєшся в тіні

Тому що світло проходить крізь тебе

Ти привид, ти привид

Ти привид, ти привид, ти привид