Hexagone - Nicola Sirkis

Ils s’embrassent au mois de janvier

Car une nouvelle année commence

Mais depuis des éternités

Elle n’a pas tellement changé la France

Passent les jours et les semaines

Y a qu’le décor qui évolue

La mentalité est la même:

Tous des tocards, tous des faux culs

Ils sont pas lourds, en février

À se souvenir de Charonne

Des matraqueurs assermentés

Qui fignolèrent leur besogne

La France est un pays de flics

À tous les coins d’rue y’en a 100

Pour faire règner l’ordre public

Ils assassinent impunément

Quand on exécute au mois d’mars

De l’autre côté des Pyrénées

Un anachiste du Pays Basque

Pour lui apprendre à s’révolter

Ils crient, ils pleurent et ils s’indignent

De cette immonde mise à mort

Mais ils oublient qu’la guillotine

Chez nous aussi fonctionne encore

Être né sous l’signe de l’hexagone

C’est pas c’qu’on fait d’mieux en c’moment

Et le roi des cons, sur son trône

J’parierais pas qu’il est all’mand

On leur a dit, au mois d’avril

À la télé, dans les journaux

De pas se découvrir d’un fil

Que l’printemps c'était pour bientôt

Les vieux principes du seizième siècle

Et les vieilles traditions débiles

Ils les appliquent tous à la lettre

Y m’font pitié ces imbéciles

Ils se souviennent, au mois de mai

D’un sang qui coula rouge et noir

D’une révolution manquée

Qui faillit renverser l’histoire

J’me souviens surtout d’ces moutons

Effrayés par la liberté

S’en allant voter par millions

Pour l’ordre et la sécurité

Ils commémorent au mois de juin

Un débarquement d’Normandie

Ils pensent au brave soldat ricain

Qu’est venu se faire tuer loin d’chez lui

Ils oublient qu'à l’abri des bombes

Les Français criaient «Vive Pétain»

Qu’ils étaient bien planqués à Londres

Qu’y avait pas beaucoup d’Jean Moulin

Être né sous l’signe de l’hexagone

C’est pas la gloire, en vérité

Et le roi des cons, sur son trône

Me dites pas qu’il est portugais

Ils font la fête au mois d’juillet

En souv’nir d’une révolution

Qui n’a jamais éliminé

La misère et l’exploitation

Ils s’abreuvent de bals populaires

D’feux d’artifice et de flonflons

Ils pensent oublier dans la bière

Qu’ils sont gourvernés comme des pions

Au mois d’août c’est la liberté

Après une longue année d’usine

Ils crient: «Vive les congés payés»

Ils oublient un peu la machine

En Espagne, en Grèce ou en France

Ils vont polluer toutes les plages

Et par leur unique présence

Abîmer tous les paysages

Lorsqu’en septembre on assassine

Un peuple et une liberté

Au cœur de l’Amérique latine

Ils sont pas nombreux à gueuler

Un ambassadeur se ramène

Bras ouverts il est accueilli

Le fascisme c’est la gangrène

À Santiago comme à Paris

Être né sous l’signe de l’hexagone

C’est vraiment pas une sinécure

Et le roi des cons, sur son trône

Il est français, ça j’en suis sûr

Finies les vendanges en octobre

Le raisin fermente en tonneaux

Ils sont très fiers de leurs vignobles

Leurs «Côtes-du-Rhône» et leurs «Bordeaux»

Ils exportent le sang de la terre

Un peu partout à l'étranger

Leur pinard et leur camembert

C’est leur seule gloire à ces tarés

En novembre, au salon d’l’auto

Ils vont admirer par milliers

L’dernier modèle de chez Peugeot

Qu’ils pourront jamais se payer

La bagnole, la télé, l’tiercé

C’est l’opium du peuple de France

Lui supprimer c’est le tuer

C’est une drogue à accoutumance

En décembre c’est l’apothéose

La grande bouffe et les p’tits cadeaux

Ils sont toujours aussi moroses

Mais y a d’la joie dans les ghettos

La Terre peut s’arrêter d’tourner

Ils rat’ront pas leur réveillon;

Moi j’voudrais tous les voir crever

Étouffés de dinde aux marrons

Être né sous l’signe de l’hexagone

On peut pas dire qu'ça soit bandant

Si l’roi des cons perdait son trône

Y aurait 50 millions… de prétendants

Вони цілуються в січні

Бо починається новий рік

Але протягом еонів

Вона не так сильно змінила Францію

Минають дні й тижні

Розвивається лише декор

Менталітет той самий:

Всі невдахи, всі фальшиві дупи

Вони не важкі, в лютому

Згадати Шарона

Закляті кийки

Які закінчили свою роботу

Франція - країна копів

На кожному розі їх 100

Для забезпечення громадського порядку

Вони вбивають безкарно

Коли ми біжимо в березні

По той бік Піренеїв

Анахіст із Країни Басків

Щоб навчити його бунтувати

Вони кричать, плачуть і обурюються

Від цього брудного вбивства

Але вони забувають, що гільйотина

З нами також досі працює

Народитися під знаком шестикутника

Це не те, що ми вміємо найкраще на даний момент

І король ідіотів на своєму троні

Не б’юся об заклад, що він німець

Їм сказали, у квітні

По телевізору, в газетах

Щоб не виявити один одного з теми

Ось уже скоро весна

Старі принципи шістнадцятого століття

І старі дурні традиції

Вони застосовують їх усі до листа

Мені шкода цих дурнів

Пам’ятають, у травні місяці

З крові, що текла червоним і чорним

Про невдалу революцію

Хто мало не перевернув історію

Особливо мені запам'яталися ці овечки

боїться свободи

Збираються голосувати мільйонами

За порядок і безпеку

Святкують у червні місяці

Висадка в Нормандії

Вони думають про хороброго риканського солдата

Те, що прийшло вбити далеко від дому

Вони забувають, що безпечно від бомб

Французи кричали «Vive Pétain»

Що їх добре сховали в Лондоні

Що Жан Мулен було небагато

Народитися під знаком шестикутника

Це не слава, правда

І король ідіотів на своєму троні

Не кажіть мені, що він португалець

Вони вечірки в липні

На згадку про революцію

Хто ніколи не ліквідував

Злидні та експлуатація

П'ють популярні кульки

Феєрверк і удари

Вони думають, що забули в пиві

Що ними правлять, як пішаками

У серпні – свобода

Після довгого року роботи на заводі

Вони кричать: "Хай живе оплачувана відпустка"

Вони якось забувають машину

В Іспанії, Греції чи Франції

Вони забруднять усі пляжі

І просто їхньою присутністю

Пошкодити всі ландшафти

Коли у вересні ми вбиваємо

Один народ і одна свобода

У серці Латинської Америки

Їх небагато, щоб кричати

Повертається посол

Його вітають з відкритими обіймами

Фашизм - це гангрена

У Сантьяго як у Парижі

Народитися під знаком шестикутника

Це справді не пікнік

І король ідіотів на своєму троні

Він француз, я в цьому впевнений

Збір врожаю закінчується в жовтні

Виноград бродить в бочках

Вони дуже пишаються своїми виноградниками

Їхній «Кот-дю-Рон» і їхній «Бордо»

Вони вивозять кров із землі

По всьому світу

Їхній пінард і їхній камамбер

Це їхня єдина слава для цих божевільних

У листопаді на автосалоні

Ними будуть милуватися тисячі

Остання модель від Peugeot

Що вони коли-небудь могли собі дозволити

Автомобіль, телевізор, трифекта

Це опіум народу Франції

Видалити його - означає вбити

Це наркотик, що викликає залежність

У грудні – апофеоз

Велика їжа і маленькі подарунки

Вони ще такі похмурі

Але в гетто є радість

Земля може перестати обертатися

Вони не пропустять свій Новий рік;

Я хотів би побачити, як вони всі загинули

Індичка, фарширована каштанами

Народитися під знаком шестикутника

Не можу сказати, що це роговий

Якби король ідіотів втратив трон

Було б 50 мільйонів... залицяльників