Venus - Nick Mulvey

I went down to the river yesterday

To see just what she’d say

Said you best believe

That the better reprieve is always on its way

Find an anchor made a stone

Follow me to the sea

Said you best believe that the better reprieve

Is where its meant to be

Venus comes to share and

She’s standing there

She platts her hair with threads of gold

Two threads of gold

And I’m up on a chair

With a badge in the air

Keeping out the cold

Keeping out the cold

But some days I’m afraid by the lunacy

Lit by the moon in me

Why must I always be drawn

To the brightest shadows I can see?

Find an anchor made a stone

Come follow me to the bay

Said you best believe that the better reprieve

Is always on its way

And I see

Venus comes to share

And she’s standing there

She plats her hair with threads of gold

Two threads of gold

And I’m up on a chair

With a badge in the air

Keeping out the cold

Keeping out the cold

Singing my lover please

All this thinking never sees

The things mind cannot know

And all that we ever do is learn the laws of the trellis

To better understand the rose

Isn’t that right now?

Isn’t that right now?

Singing my lover please

All this thinking never sees

The things mind cannot know

And all that we ever is learn the laws of the trellis

To better understand the rose…

To the calling of the morning is the fallen lovers leap

To the calling of the morning is the fallen lovers leap

To the calling of the morning is the fallen lovers leap

To the calling of the morning is the fallen lovers leap

To the calling of the morning is the fallen lovers leap

To the calling of the morning is the fallen lovers leap

To the calling of the morning is the fallen lovers leap

To the calling of the morning is the fallen lovers leap

To the calling of the morning is the fallen lovers leap

To the calling of the morning is the fallen lovers leap

To the calling of the morning is the fallen lovers leap

To the calling of the morning is the fallen lovers leap

Вчора я спустився до річки

Щоб побачити, що вона скаже

Сказав, що краще вірити

Що краща відстрочка завжди в дорозі

Знайдіть якір із каменю

Слідуйте за мною до моря

Сказав, що краще вірити, що краще відстрочити

Там, де він повинен бути

Венера приходить поділитися і

Вона там стоїть

Вона обплітає волосся золотими нитками

Дві нитки золота

І я на кріслі

Із значком у повітрі

Захист від холоду

Захист від холоду

Але іноді я боюся божевілля

Освітлений місяцем у мені

Чому мене завжди тягне

До найяскравіших тіней, які я бачу?

Знайдіть якір із каменю

Іди за мною до затоки

Сказав, що краще вірити, що краще відстрочити

Завжди в дорозі

І я бачу

Венера приходить поділитися

І вона там стоїть

Вона покриває волосся золотими нитками

Дві нитки золота

І я на кріслі

Із значком у повітрі

Захист від холоду

Захист від холоду

Заспівай мій коханий, будь ласка

Все це мислення ніколи не бачить

Речі, які розум не може знати

І все, що ми коли робимо — це вчимося законам решітки

Щоб краще зрозуміти троянду

Хіба це не зараз?

Хіба це не зараз?

Заспівай мій коханий, будь ласка

Все це мислення ніколи не бачить

Речі, які розум не може знати

І все, що ми коли є вчимося законам решітки

Щоб краще зрозуміти троянду…

На поклик ранку — стрибок занепалих закоханих

На поклик ранку — стрибок занепалих закоханих

На поклик ранку — стрибок занепалих закоханих

На поклик ранку — стрибок занепалих закоханих

На поклик ранку — стрибок занепалих закоханих

На поклик ранку — стрибок занепалих закоханих

На поклик ранку — стрибок занепалих закоханих

На поклик ранку — стрибок занепалих закоханих

На поклик ранку — стрибок занепалих закоханих

На поклик ранку — стрибок занепалих закоханих

На поклик ранку — стрибок занепалих закоханих

На поклик ранку — стрибок занепалих закоханих