Пойми - Ничего нет

Мне все кажется я высокого полета птица,

А на деле только б не разбиться

Страх мой тело пронзает насквозь

Через время тяну бесконечный вопрос

Услышать бы голос своего сердца

От его слов вряд ли можно согреться

Странно не знать, что нужно тебе

Будто потерян в своей же судьбе

Где — все лучшее что могли найти?

И-и куда же с ним потом идти?

Ну где — все лучшее что могли отыскать?

И как — забыть навсегда про пути все назад?

Чувства и мысли снова поблекли

Меня словно нет, и сильные ветры

Никак не затронут, впустую все рвя

И не ощутить то, что тянет меня

К чему это все, отрицая в тоске

Больше не верю людям, и не верю себе

Оставляя лишь только, что осталось внутри

Я живу только им, это в каждом, пойми!

Мені все здається я високого польоту птах,

А на справі тільки б не розбитися

Страх мій тіло пронизує наскрізь

Через час тягну нескінченне питання

Почути би голос свого серця

Від його слів навряд чи можна зігрітися

Дивно не знати, що потрібно тобі

Начебто втрачено у своїй долі

Де все найкраще що могли знайти?

І-і куди з ним потім йти?

Ну де — все найкраще, що могли відшукати?

І як забути назавжди про шляхи все назад?

Почуття і думки знову зблікли

Мене ніби ні, і сильні вітри

Ніяк не зачеплять, даремно все рову

І не відчути те, що тягне мене

До чого це все, заперечуючи в тузі

Більше не вірю людям, і не вірю собі

Залишаючи лише, що залишилося всередині

Я живу тільки їм, це в кожному, зрозумій!