Risveglio - Niccolò Fabi

Finestre aperte a fare entrare aria buona

E lettere venute da lontano

La mia vittoria è stringerti la mano

E passeggiare

Nuova luce e vento sulle ragnatele

Un appuntamento dato senza orario

Dove s’incontrano le rette parallele

Ed aspettare

E il solito risveglio non è più lo stesso

La solita finestra non è più la stessa

Io non voglio andare via da tutto questo

O almeno non adesso

Amore che ha scoperto dove mi nascondevo

Mi fa sentire nato in questo istante

Poi due bocche unite che si aprono lentamente

E respirare

E il solito respiro non è più lo stesso

La solita finestra non è più la stessa

Il solito orizzonte non è più lo stesso

Io non voglio andare via da tutto questo

O almeno non adesso

Вікна відчиняються для доступу свіжого повітря

І листи здалеку

Моя перемога — потиснути тобі руку

І прогулятися

Нове світло і вітер на павутинні

Призначена зустріч без часу

Де зустрічаються паралельні прямі

І чекати

І звичайне пробудження вже не те

Звичайне вікно вже не те

Я не хочу йти від усього цього

Або принаймні не зараз

Любов, яка виявила, де я ховаюся

Це змушує мене відчувати себе народженим у цю мить

Потім два з’єднаних рота, які повільно відкриваються

І дихати

І звичайне дихання вже не те

Звичайне вікно вже не те

Звичайний горизонт уже не той

Я не хочу йти від усього цього

Або принаймні не зараз