Посолонь-солнце - Невидь

Закаты, рассветы я видел с вершины,

Где вьюжные ветры хлестали и выли.

Свастика-Солнце было наградой,

Когда одинокому Воля-Отрада.

Я видел с вершины древние земли,

Где Боги босыми ногами ходили.

Я видел с вершины волны до неба,

Памяти время течёт бесконечно.

Закаты, рассветы сменяются вечно.

Свастика-Солнце будет наградой,

Когда одинокому — Воля-Отрада!

Свастика-Солнце нас повенчала,

Отбросив сомненья, начнём всё с начала.

Закаты, рассветы, древние земли —

Всё то, что не с нами, оставим мы пеплом!

С прошлым расставшись,

Порвав со всем миром,

Я попираю старых кумиров.

Я славлю Богиню

Кровью и Верой

Пока бьётся сердце — жизнь моя Треба!

Горные реки, блещут зарницы,

Камни хранят тишину.

Стрел моих цели ведают птицы

Смело, летя в вышину,

Тёмные ночи таят желанья

Пламенных тайн,

В сумерках утра снова закланье

Путь в звёздный край

Захід сонця, світанки я бачив з вершини,

Де в'южні вітри хлипали і вили.

Свастика-Сонце було нагородою,

Коли самотньому Воля-відрада.

Я бачив з вершини стародавні землі,

Де Боги босими ногами ходили.

Я бачив з вершини хвилі до неба,

Пам'яті час тече безкінечно.

Захід сонця, світанки змінюються вічно.

Свастика-Сонце буде нагородою,

Коли самотньому — Воля-Відрада!

Свастика-Сонце нас повінчала,

Відкинувши сумніви, почнемо все з початку.

Захід сонця, світанки, стародавні землі—

Все те, що не з нами, залишимо ми попелом!

З минулим розлучившись,

Порвавши з усім світом,

Я зневажаю старих кумирів.

Я славлю Богиню

Кров'ю та Вірою

Поки б'ється серце - життя моє Треба!

Гірські річки, блищать блискавиці,

Камені зберігають тишу.

Стріл моїх цілей знають птахи

Сміливо, летячи на висоту,

Темні ночі таять бажання

Полум'яні таємниці,

В сутінках ранку знову заклання

Шлях у зірковий край