Мы два крыла - Невидь

Мы — два крыла.

Десять тысяч лет прошло, но нас не изменить.

Голос крови, блеск Луны не сможем мы забыть!

Нас хранили облака, поили русла рек

Мы пришли издалека остаться здесь на век!

Мы два крыла поднебесной чёрной птицы,

Что летит над землёй со стрелою в груди.

Мы два крыла умирающей чёрной птицы,

Что летит над землёй со стрелою в груди.

Где бы не был я, где бы не был ты,

У далёких гор, у седьмой воды,

С нами ветер наш, с нами блеск Луны,

С нами наш огонь, с нами кровь земли

Ми—два крила.

Десять тисяч років минуло, але нас не змінити.

Голос крові, блиск Місяця не зможемо ми забути!

Нас зберігали хмари, напували русла річок

Ми прийшли здалеку залишитися тут на вік!

Ми два крила піднебесної чорної птиці,

Що летить над землею зі стрілою в грудях.

Ми два крила вмираючого чорного птаха,

Що летить над землею зі стрілою в грудях.

Де б не був я, де б не був ти,

У далеких гір, у сьомої води,

З нами вітер наш, з нами блиск Місяця,

З нами наш вогонь, з нами кров землі