Quiet Afternoon - Neuroactive

In this quiet afternoon our bodies barely move

Afraid of losing touch afraid of losing you

Hoping to see

Atonement in your smile

Absolution to this crime

Of disillusionment

And I look into the void

Standing on the edge of my life

Nothing leads to nothing here

The seasons just change

In this quiet afternoon as our bodies barely move

I hold you in my arms

Afraid of losing touch afraid of losing you

No sweet delusions no hiding place in dreams

The excitement slowly pales

In the cold light of day

And I stare at the scenery

Into the bowels of uselessness and grief

Nothing leads to nothing here

The seasons just change

And I look into the void

Standing on the edge of my life

Nothing leads to nothing here

The seasons just change

My sweetest one

Please understand

I’m not a dreary man

Just out of touch

And somewhat crushed

Under circumstances

There was a time

When I held my heart

And showed it eagerly

But very soon

I realized

That it’s a shame

And disability

And now I look into the void

Into the bowels of uselessness and grief

Nothing leads to nothing here

The seasons just change

And I stare at the scenery

The scenery’s implying me to leave

But nothing leads to nothing here

Nothing leads to nothing here

Nothing feels nothing

Nothing feels nothing here

IIn this quiet afternoon

I hold you in my arms hoping to see

Atonement in your smile

Absolution to the crime

But nothing leads to nothing here

The seasons just change

Цього тихого дня наші тіла ледве рухаються

Боїшся втратити зв’язок, боїшся втратити тебе

Сподіваюся побачити

Спокута у вашій посмішці

Відмова від цього злочину

Від розчарування

І я дивлюсь у порожнечу

Стою на краю мого життя

Ніщо тут ні до чого не призводить

Пори року просто змінюються

У цей тихий день, коли наші тіла ледве рухаються

Я тримаю тебе на обіймах

Боїшся втратити зв’язок, боїшся втратити тебе

Ніяких солодких марень, ні схованки у снах

Хвилювання повільно згасає

У холодному світлі дня

І я дивлюся на краєвид

У надра непотрібності й горя

Ніщо тут ні до чого не призводить

Пори року просто змінюються

І я дивлюсь у порожнечу

Стою на краю мого життя

Ніщо тут ні до чого не призводить

Пори року просто змінюються

Мій найсолодший

Будь ласка зрозумій

Я не сумний чоловік

Просто не на зв’язку

І дещо розчавлений

За обставин

Був час

Коли я тримав серце

І показував це з нетерпінням

Але дуже скоро

Я зрозумів

Що це ганьба

І інвалідність

А тепер я дивлюсь у порожнечу

У надра непотрібності й горя

Ніщо тут ні до чого не призводить

Пори року просто змінюються

І я дивлюся на краєвид

Пейзаж змушує мене піти

Але ніщо тут ні до чого не призводить

Ніщо тут ні до чого не призводить

Ніщо нічого не відчуває

Тут нічого не відчувається

У цей тихий день

Я тримаю тебе на обіймах, сподіваючись побачити

Спокута у вашій посмішці

Відмова від злочину

Але ніщо тут ні до чого не призводить

Пори року просто змінюються