Мы - Несогласие

Где наша радость, когда она нам так нужна?

Мы сами прожигаем себя, подобно солнцу и тлеет в руках наша молодость

Живи, пока можешь, ведь потом будешь жалеть

Вдохновляйся простыми вещами, вдохновляйся тем, на что другим плевать

Когда ты что-то потеряешь, тебя это вдохновит и истребит снова

Нам нужно то — солнце, чего не достигнуть

Мы никогда не получим то, чего бы хотели

И ничтожно мала вероятность того, что мы умрём в тёплой постели

Наши сердца изранены за свою недолгую жизнь сильнее, чем у тысяч ублюдков,

уже живущих дольше нас

Мы находим счастье в солнце, что греет нас

В облаках, которые представляются нам мягкими, хотя мы знаем, что это не так,

но приятно тешить себя чем-то в этой жизни

В чашке кофе с корицей, над которой идёт пар, мы его вдыхаем и вспоминаем

лучшие дни, это даёт нам силы двигаться дальше

Не слишком ли часто в этой жизни мы себе отказываем?

Какая разница, что подумает тот чувак?

Мы больше не встретимся.

Или если такое

и произойдёт, то мы даже не вспомним этого и выпьем вино, а может возненавидим

друг друга

Мы до конца жизни будем тешить себя всем этим, чтобы забыть о тех,

кто делал нам больно

Пытаемся забыть о первой любви, которая была невзаимной

Странно, если бы это было не так

Мы будем стараться молчать об этом до конца жизни, и лишь в пьяном разговоре

слетит пару слов, которых никто не запомнит,

Но ты будешь помнить это всю свою жизнь, писать об этом стихи, песни,

которые вряд ли кто-то оценит

Просто живи свою жизнь, пока можешь

Будь молодым и выжги себя до конца, чтобы не оставить после себя недокуренную

сигарету, наполненную несбывшимися мечтами

Де наша радість, коли вона нам така потрібна?

Ми самі пропалюємо себе, подібно до сонця і тліє в руках наша молодість

Живи, поки можеш, адже потім шкодуватимеш

Надихайся простими речами, надихайся тим, на що іншим начхати

Коли ти щось втратиш, тебе це надихне і винищить знову

Нам потрібно те — сонце, чого не досягнути

Ми ніколи не отримаємо те, чого хотіли б

І мізерно мала ймовірність того, що ми помремо в теплому ліжку

Наші серця поранені за своє недовге життя сильніше, ніж у тисяч ублюдків,

вже живуть довше за нас

Ми знаходимо щастя в сонці, що гріє нас

В хмарах, які видаються нам м'якими, хоча ми знаємо, що це не так,

але приємно тішити себе чимось в цьому житті

У чашці кави з корицею, над якою йде пара, ми її вдихаємо і згадуємо

найкращі дні, це дає нам сили рухатися далі

Чи не занадто часто в цьому житті ми собі відмовляємо?

Яка різниця, що подумає той чувак?

Ми більше не зустрінемось.

Або якщо таке

і відбудеться, то ми навіть не пригадаємо цього і вип'ємо вино, а може зненавидимо

один одного

Ми до кінця життя тішитимемо себе всім цим, щоб забути про тих,

хто робив нам боляче

Намагаємося забути про перше кохання, яке було невзаємним

Дивно, якщо б це було не так

Ми будемо намагатися мовчати про це до кінця життя, і лише в п'яній розмові.

злетить пару слів, яких ніхто не запам'ятає,

Але ти будеш пам'ятати це все своє життя, писати про це вірші, пісні,

які навряд чи хтось оцінить

Просто живи своє життя, доки можеш

Будь молодим і випали себе до кінця, щоб не залишити по собі недокурену

сигарету, наповнену нездійсненими мріями