Дети мирного атома - NeoliX

Цепи реакций, меняющих мир

Роятся в кипящих котлах

Гул от вращаемых паром турбин

Дрожью рябит на руках

Цифры взлетят, превышая предел

Взвоют хорами сирен

Жаром раздутый урановый склеп

Заревом вспыхнет во тьме

Стой!

Как памятник страшной ценой!

Беспечности призрак сокрой!

Застывшей бетонной стеной

Фонящей пустотой

След что пылью на судьбах осел

В кричащих страданиях тел

Средь хаоса ядерных стрел

Летим мотыльками на свет

Сила спирали молекул пронзит

Волнами их суть извратит

Ржавой коррозией кожу язвит

В пространство себя отразит

И в миллионах незримых убийц

Закрытых в канавах во тьме

Блики агоний измученных лиц

И их нерождённых детей

Стой!

Как памятник страшной ценой!

Беспечности призрак сокрой!

Застывшей бетонной стеной

Фонящей пустотой

След что пылью на судьбах осел

В кричащих страданиях тел

Средь хаоса ядерных стрел

Летим мотыльками на свет

Стой!

Как памятник страшной ценой!

Беспечности призрак сокрой!

Застывшей бетонной стеной

Фонящей пустотой

След что пылью на судьбах осел

В кричащих страданиях тел

Средь хаоса ядерных стрел

Летим мотыльками на свет

Ланцюги реакцій, що змінюють світ

Рояться в киплячих котлах

Гул від повертаних парою турбін

Тремтінням рябить на руках

Цифри злетять, перевищуючи межу

Взвоют хорами сирен

Жаром роздутий урановий склеп

Загравою спалахне у темряві

Стій!

Як пам'ятник страшною ціною!

Безтурботності привид ховай!

Застиглою бетонною стіною

Фонить порожнечею

Тому що пилом на долях осел

У кричачих стражданнях тел

Серед хаосу ядерних стріл

Летимо метеликами на світло

Сила спіралі молекул пронизує

Хвилями їхня суть перекрутить

Іржавою корозією шкіру виразку

У простір себе відобразить

І в мільйонах незримих убивць

Закритих у канавах у тьмі

Блики агоній змучених осіб

І их ненароджених дітей

Стій!

Як пам'ятник страшною ціною!

Безтурботності привид ховай!

Застиглою бетонною стіною

Фонить порожнечею

Тому що пилом на долях осел

У кричачих стражданнях тел

Серед хаосу ядерних стріл

Летимо метеликами на світло

Стій!

Як пам'ятник страшною ціною!

Безтурботності привид ховай!

Застиглою бетонною стіною

Фонить порожнечею

Тому що пилом на долях осел

У кричачих стражданнях тел

Серед хаосу ядерних стріл

Летимо метеликами на світло