Is That How It Is? - Nelson

At a crossroads in London as the winter winds whipped through my hair

I noticed everyone stared at the ground and passed by like I wasn’t there

I watched lonely people keep all to themselves full of fear in the worlds they

had made

I swore then that I’d make a difference I promised that I’d make a change

Is that how it is?

Is that how it is, baby, with you?

Is that how you want it to be?

'Cause that’s how it is with me As I walked past a churchyard an old man on his knees in the street

Said, «Son, do you think you could help me?

'Cause I’m cold and I’d like

something to eat.»

But I could tell by the look in his eyes that he also needed a friend

So I smiled and I sat down beside him and he wept as I held his hand

Is that how it is?

Is that how it is, baby, with you?

Is that how you want it to be?

'Cause that’s how it is with me In the dark of night when you’re feeling that there’s no hope in sight

Do you dream of the world that we could make if we’d all just give instead of take?

We can open our hearts for our children’s' sake

We can turn things around before it’s too late

Baby, that’s how it is with me Do you wish to see the day when our love will set us free and together we all

can live in peace?

Do you keep your faith when others just shake their heads and say that people

will always stay the same?

Does your heart begin to break when you think of the world that we could make

if we’d all just give instead of take?

In the dark of night when you’re feeling that there’s no hope in sight do you

dream someday soon we’ll see the light?

На роздоріжжі в Лондоні, коли зимові вітри крутили моє волосся

Я помітив, що всі дивилися в землю і проходили повз, наче мене не було

Я бачив, як самотні люди тримаються в самих собі, сповнені страху у світах, які вони

зробив

Тоді я поклявся, що зроблю зміни, я пообіцяв, що зроблю зміни

Це так?

Невже так, дитинко, з тобою?

Ви хочете, щоб це було?

Тому що ось як у мене, коли я проходив повз церковний двір, старий стояв на колінах на вулиці

Сказав: «Сину, ти думаєш, що можеш мені допомогти?

Бо мені холодно і я хотів би

щось поїсти."

Але по погляду в його очах я зрозуміла, що йому також потрібен друг

Тому я усміхнувся, ся сів біля нього, а він заплакав, як я тримав його за руку

Це так?

Невже так, дитинко, з тобою?

Ви хочете, щоб це було?

Бо ось так зі мною в темряві ночі, коли ти відчуваєш, що надії не видно

Чи мрієте ви про світ, який ми могли б створити, якби ми всі просто віддавали, а не брали?

Ми можемо відкрити свої серця заради наших дітей

Ми можемо змінити ситуацію, поки не пізно

Дитинко, ось як це зі мною

чи можна жити в мирі?

Чи зберігаєте ви віру, коли інші просто хитають головою і кажуть, що люди

завжди залишиться незмінним?

Чи починає ваше серце розриватися, коли ви думаєте про світ, який ми можемо створити

якби ми всі просто віддавали, а не брали?

У темряві ночі, коли ви відчуваєте, що надії не видно,

мріяти колись скоро ми побачимо світло?