Vida Noturna - Nelson Gonçalves

Acendo um cigarro molhado de chuva até os ossos

E alguém me pede fogo — é um dos nossos

Eu sigo na chuva de mão no bolso e sorrio

Eu estou de bem comigo e isto é difícil

Eu tenho no bolso uma carta

Uma estúpida esponja de pó-de-arroz

E um retrato meu e dela

Que vale muito mais do que nós dois

Eu disse ao garçom que quero que ela morra

Olho as luas gêmeas dos faróis

E assobio, somos todos sós

Mas hoje eu estou de bem comigo

E isso é difícil!

Ah, vida noturna

Eu sou a borboleta mais vadia

Na doce flor da tua hipocrisia

Закурюю, промоклий до кісток під дощем

А хтось просить у мене вогню — це хтось із наших

Я йду під дощем із рукою в кишені й усміхаюся

Я в порядку з собою, і це важко

У мене в кишені лист

Дурна пудрениця

І портрет мій і її

Що коштує набагато більше, ніж ми двоє

Я сказав офіціанту, що хочу, щоб вона померла

Я дивлюся на місяці-близнюки маяків

А я свистю, ми самі

Але сьогодні я в порядку

А це важко!

О, нічне життя

Я самий розпусний метелик

В милій квітці твого лицемірства