Шторм - Натиск

Снова черных волн, огромная стена,

Диким криком разорвалась тишина!

Вспышки молний!

Мы не ждали гнев с небес,

И спасет нас только воля, сталь и крест!

Не спастись и не укрыться!

Время замерло на миг,

Долго будет людям сниться,

Вечный странник — черный бриг.

Стонут нервы как железная струна,

Эта чаша будет выпита до дна,

Вихрем шторма нас бросает вновь и вновь,

И на лицах толи слезы толи кровь!

Не спастись и не укрыться!

Время замерло на миг,

Лишь в кошмарном сне приснится,

Вечный призрак — черный бриг.

Знову чорних хвиль, величезна стіна,

Диким криком розірвалася тиша!

Спалах блискавок!

Ми не чекали гнів з небес,

І рятує нас тільки воля, сталь і хрест!

Не врятуватися і не вкритися!

Час завмер на мить,

Довго буде людям снитися,

Вічний мандрівник - чорний бриг.

Стогнуть нерви як залізна струна,

Ця чаша буде випита до дна,

Вихрем шторму нас кидає знову і знову,

І на обличчях толі сльози толі кров!

Не врятуватися і не вкритися!

Час завмер на мить,

Лише в кошмарному сні насниться,

Вічна примара - чорний бриг.