Naticongo - Natiruts

Tinha a coragem e a calma de um Rei

Os mais ferozes males enfrentou

Seus inimigos não puderam ver

Segredos da sua força contra a dor, e

Seus olhos liam além do amanhecer

Suas palavras transformavam leis

Todos queriam ser como ele foi

Ninguém sabia que era infeliz

Queria saber, queria saber

Que faltava então?

Não queria viver, não queria viver

Com essa dor no coração

Pois até um rei

Despeja lágrimas por não ter o seu grande amor

Queria saber se é bom ou ruim

Em ter uma flor tão linda assim

Como o azul do céu e o brilho do mar

E olhos de mel pra iluminar

Larararara, ôôô

Se ajoelhou como servo pela primeira vez

Dizendo já sofrer demais, oi

Saber sobre os céus e a floresta não lhe foi em vão

Sem eles, não teria a paz

Pra acreditar

Queria saber se é bom ou ruim

Em ter uma flor tão linda assim

Com o azul do céu e o brilho do mar

E olhos de mel pra iluminar

Larararara, ôôô

Він мав хоробрість і спокій короля

Найжорстокіше зло, з яким він стикався

Ваші вороги не могли бачити

Секрети твоєї сили проти болю, і

Твої очі читають далі світанку

Його слова перетворилися на закони

Кожен хотів бути таким, як він

Ніхто не знав, що я нещасний

Я хотів знати, я хотів знати

Чого тоді не вистачало?

Я не хотів жити, я не хотів жити

З цим душевним болем

Ну навіть король

Вона проливає сльози за те, що не має свого великого кохання

Я хотів знати, добре це чи погано

Щоб була така гарна квітка

Як синь неба та яскравість моря

І медові очі, щоб засвітитися

ларарарара, о

Став на коліна як слуга вперше

Кажу, що вже занадто страждаєш, привіт

Знання про небо та ліс не було даремним

Без них не було б миру

вірити

Я хотів знати, добре це чи погано

Щоб була така гарна квітка

З блакитністю неба та яскравістю моря

І медові очі, щоб засвітитися

ларарарара, о