Invisible - Nathan Anderson

Yeah, I don’t know

I guess I feel like—when I’m around you—that I’m invisible

It’s like you don’t even see me

And I’m standing right in front of you, yeah

Yeah, I feel invisible, I knew this wasn’t easy

I’m standing right in front of you, but you don’t even see me

I pass you in the hallway, but you don’t even glance, so

I just kinda walk by like I ain’t never passed you

I do my best to pretend that I don’t notice you

'Cause you don’t ever notice me, so what am I supposed to do?

What, I gotta yell it in order for you to see it?

Got it written on my face, it’s pretty easy to read it

But you choose not to, so that’s what I’ma have to do

My heart is getting tired;

I’m tired of running after you

I try to talk, but you just keep ignoring me

Pretending that you listen—you don’t listen;

you’re destroying me

See, I look up to you, but you keep looking down on me

You never say you love me or you care or that you’re proud of me

In other words, you’re drowning me

I get on my knees and I pray

Pretty pathetic, but you make it pretty easy to say

I swear, I must be invisible

'Cause you never see me anymore

And I swear, I must look miserable

'Cause you never hold me anymore

You like a nightmare, every time I’m dreaming

The longest conversation that we had was when we’re screaming

«And what you say?»

«What you say?»

There’s nothing else to talk about

Before I even say a word, it’s like you’re already walking out

You keep making promises, but you don’t ever keep 'em

And then look at me stupid when I say I don’t believe 'em

Yeah, that’s right I don’t believe you, and how do you expect me to?

You don’t show respect to me, but I should show respect to you?

Gosh, you’re such a hypocrite, I doubt you’re even listening

Things have got so bad, you don’t even pretend you’re interested

And every time we hug, which isn’t very often

The thing I used to love has now become something that’s awkward

You put that smile up on your face, but I can tell you’re faking

You look me in the eyes and you tell me I’m amazing

But all your words are wasted, 'cause I swear that you make it up

And I’m so sick of chasing love;

I guess my pace ain’t quick enough

I hate it, 'cause

I swear, I must be invisible

'Cause you never see me anymore

And I swear, I must look miserable

'Cause you never hold me anymore

I’m full grown now, moved out, I thought it was best

The sad thing is, I doubt you even noticed I left

I quit calling 'cause you ain’t ever answer the phone

So the last time we talked, I told you, «Leave me alone»

I’m supposed to open my arms and hold you now?

Hold you?

Wow.

You ain’t never held me;

how—

Do you expect a kid that you never raised to do right—

To break the walls down and make you a part of my life?

But hold up, here comes a call from the hospital

They told me I should come and see you if it’s possible

I got my shoes to go, I threw my pride on the floor

Saw a real smile on you when I walked in the door

The doc told me you ain’t got more than a day

I just got you and this cancer gon' take you away

You say you love me, you can see me, everything’s okay

For some reason, I no longer feel the urge to say

I swear, I must be invisible

'Cause you never see me anymore

And I swear, I must look miserable

'Cause you never hold me anymore

I swear, I must be invisible

'Cause you never see me anymore

And I swear, I must look miserable

'Cause you never hold me anymore

Так, я не знаю

Здається, я відчуваю, коли я поруч з тобою, що я невидимий

Ви ніби навіть не бачите мене

І я стою прямо перед тобою, так

Так, я почуваюся невидимим, я знав, що це нелегко

Я стою прямо перед тобою, але ти мене навіть не бачиш

Я проходжу повз вас у коридорі, а ви навіть не дивитесь, ось

Я просто проходжу повз, ніби ніколи не проходив повз вас

Я намагаюся зробити вигляд, що я вас не помічаю

Тому що ти ніколи не помічаєш мене, тож що я маю робити?

Що, я повинен це кричати, щоб ви це побачили?

У мене це написано на обличчі, це досить легко прочитати

Але ти вирішив цього не робити, тож це те, що я маю зробити

Моє серце втомлюється;

Я втомився бігати за тобою

Я намагаюся розмовляти, але ти просто мене ігноруєш

Удаючи, що слухаєш — не слухаєш;

ти руйнуєш мене

Бачиш, я дивлюся на тебе, але ти продовжуєш дивитися на мене зверхньо

Ти ніколи не говориш, що любиш мене, чи тобі не байдуже, чи що ти пишаєшся мною

Іншими словами, ви топите мене

Я стаю на коліна і молюся

Досить жалюгідно, але вам це досить легко сказати

Клянусь, я повинен бути невидимим

Тому що ти більше ніколи не бачиш мене

І, клянусь, я повинен виглядати жалюгідно

Тому що ти ніколи більше не тримаєш мене

Тобі подобається кошмар, щоразу, коли я сню

Найдовша розмова, яку ми були, це коли ми кричали

«І що ти кажеш?»

"Що ти кажеш?"

Більше нема про що говорити

Перш ніж я навіть скажу слово, це ніби ти вже йдеш

Ви продовжуєте давати обіцянки, але ніколи їх не виконуєте

А потім подивіться на мене, дурня, коли я кажу, що не вірю їм

Так, це вірно, я тобі не вірю, і як ти чекаєш, щоб я це зробив?

Ти не поважаєш мене, а я маю поважати тебе?

Боже, ти такий лицемір, я сумніваюся, що ти навіть слухаєш

Справи пішли настільки погано, що ти навіть не вдаєш, що тобі це цікаво

І щоразу ми обіймаємося, що буває не дуже часто

Те, що я любив раніше, тепер стало чимось незручним

У вас така посмішка на обличчі, але я можу сказати, що ви прикидаєтеся

Ти дивишся мені в очі і кажеш, що я неймовірна

Але всі твої слова витрачені даремно, тому що я клянуся, що ти все вигадав

І мені так набридла гонитва за коханням;

Я думаю, мій темп недостатньо швидкий

Я ненавиджу це, бо

Клянусь, я повинен бути невидимим

Тому що ти більше ніколи не бачиш мене

І, клянусь, я повинен виглядати жалюгідно

Тому що ти ніколи більше не тримаєш мене

Я вже дорослий, переїхав, я думав, що це найкраще

Сумно те, що я сумніваюся, що ти взагалі помітив, що я пішу

Я перестав дзвонити, бо ти ніколи не відповідаєш на телефонні дзвінки

Тож коли ми востаннє розмовляли, я сказав тобі: «Залиш мене в спокої»

Тепер я повинен розкрити обійми й обійняти тебе?

Тримати вас?

Ого.

Ти ніколи не тримав мене;

як—

Ви очікуєте, що дитина, яку ви ніколи не виховували, чинитиме правильно…

Зруйнувати стіни і зробити тебе частиною свого життя?

Але стривай, ось дзвонять із лікарні

Вони сказали мені, що я маю прийти до вас, якщо це можливо

Я зняв черевики, я кинув свою гордість на підлогу

Я побачив справжню посмішку на твоїй стороні, коли зайшов у двері

Доктор сказав мені, що у вас є не більше дня

Я тільки отримав тебе, і цей рак забере тебе

Ти кажеш, що любиш мене, ти бачиш мене, все гаразд

Чомусь я більше не відчуваю бажання сказати

Клянусь, я повинен бути невидимим

Тому що ти більше ніколи не бачиш мене

І, клянусь, я повинен виглядати жалюгідно

Тому що ти ніколи більше не тримаєш мене

Клянусь, я повинен бути невидимим

Тому що ти більше ніколи не бачиш мене

І, клянусь, я повинен виглядати жалюгідно

Тому що ти ніколи більше не тримаєш мене