Корабли - Наташа Королёва

Я падала, падала.

В синюю воду с тобой, с тобой.

Лежала нагая.

На гальке горела морской звездой.

Укрыл нас своим одеялом.

Небесный туман, туман.

И нет больше ничего.

Вокруг только океан.

Припев:

А мы, а мы, так далеко от земли.

Горят, горят, наши с тобой корабли.

И нет, и нет, пути домой.

Веди меня моя любовь.

Веди меня моя любовь.

Тебе уже больше не важно.

А мне уже всё равно.

Мы можем с тобою сгореть.

Или просто пойти на дно.

Ты крепче держись.

За волшебный, спасательный круг, круг.

Из моих преданных глаз.

Из моих ласковых рук.

Припев.

Я падала, падала.

В синюю воду с тобой, с тобой.

Лежала нагая.

На гальке горела морской звездой.

Укрыл нас своим одеялом.

Небесный туман, туман.

И нет больше ничего.

Вокруг только океан.

Припев.

И нет, и нет, пути домой.

Прости меня моя любовь.

Прости меня моя любовь.

Я падала, падала.

У синю воду з тобою, з тобою.

Лежала гола.

На гальці горіла морською зіркою.

Накрив нас своєю ковдрою.

Небесний туман.

І немає більше нічого.

Навколо лише океан.

Приспів:

А ми, а ми, так далеко від землі.

Горять, горять, наші з тобою кораблі.

І ні, і ні, шляхи додому.

Веди мене моє кохання.

Веди мене моє кохання.

Тобі вже більше не важливо.

А мені вже все одно.

Ми можемо з тобою згоріти.

Або просто піти на дно.

Ти міцніше тримайся.

За чарівне, рятувальне коло, коло.

З моїх відданих очей.

З моїх ласкавих рук.

Приспів.

Я падала, падала.

У синю воду з тобою, з тобою.

Лежала гола.

На гальці горіла морською зіркою.

Накрив нас своєю ковдрою.

Небесний туман.

І немає більше нічого.

Навколо лише океан.

Приспів.

І ні, і ні, шляхи додому.

Пробач мене моє кохання.

Пробач мене моє кохання.