Как твои дела - Наташа Королёва

Белые метели, птицы к югу улетели,

Ветер оторвал последний лист календаря.

Знаю я, что ты, давно уже, моя потеря,

Знаю я и то, что я — потеря для тебя.

Я с тобой не стану спорить, незачем тревожить душу.

Сядем за знакомый столик, я молчанье не нарушу.

Что не говори, но все же остается память,

Что не говори, а жаль немного прошлых лет.

И слова твои меня все так же больно ранят,

И по прежнему, увы, на них ответа нет.

Я с тобой не стану спорить, эта наша встреча — случай.

Знаешь, остается память, где мы были просто лучше.

Ну, как твои дела?

Ну, как твои дела?

Не стоит не о чем,

Мы все равно вдвоем решили навсегда.

Ну, как твои дела?

Ну, как твои дела?

Что было, то прошло —

Я это Рождество встречаю без тебя.

Рождественские свечи зажгу я в этот вечер

И у себя спрошу: «Ну, как твои дела?»

Ну, как твои дела…

Білі хуртовини, птахи на південь відлетіли,

Вітер відірвав останній аркуш календаря.

Знаю я, що ти, давно вже, моя втрата,

Знаю я і те, що я — втрата для тебе.

Я з тобою не стану сперечатися, нема чого турбувати душу.

Сядемо за знайомий столик, я мовчання не порушу.

Що не говори, але все  залишається пам'ять,

Що не говори, а шкода трохи минулих років.

І слова твої мене всі так боляче ранять,

І  як і раніше, на жаль, на них відповіді немає.

Я з тобою не стану сперечатися, ця наша зустріч - випадок.

Знаєш, залишається пам'ять, де ми були просто кращими.

Ну як твої справи?

Ну як твої справи?

Не стоїть не про що,

Ми все одно вдвох вирішили назавжди.

Ну як твої справи?

Ну як твої справи?

Що було те загуло -

Я це Різдво зустрічаю без тебе.

Різдвяні свічки запалю я цього вечір

І у себе запитаю: «Ну, як твої справи?»

Ну, як твої справи.