Не с тобой - НАШЕVREMЯ

Припев:

Не с тобой, не с тобой пробегают дни, а скоро ехать тебе домой.

К себе домой уезжаешь, а мне ждать привета от тебя.

До утра не сомкнуть глаза, от мыслей ломит —

Что я один, что ты одна.

Между нами пропасть.

Значит, не судьба!

Украдкой тарабанит дождь по улицам Москвы.

А ты — сидишь, чего ждешь, заполнив мысли мои.

По-сути — этой встречи не должно было быть,

Разлучница-судьба.

Но ты не одна, ты не одна, —

Где-то я один сижу и жду тебя.

Ночи без сна, холод, ветра.

Некому согреть, обнять и поцеловать тебя.

Припев:

Не с тобой, не с тобой пробегают дни, а скоро ехать тебе домой.

К себе домой уезжаешь, а мне ждать привета от тебя.

До утра не сомкнуть глаза, от мыслей ломит —

Что я один, что ты одна.

Между нами пропасть.

Значит, не судьба!

Не судьба.

Не судьба.

Не судьба.

Не судьба.

Наверно думаешь, что все ошибка — как в пропасть я попал.

Но я хочу, чтоб знала ты: такую, как ты — не встречал!

По-сути, я на этот поезд должен был успеть, но пробки и суета…

И я опоздал, долго не спал, на перроне взгляд прекрасный твой поймал.

Наш разговор, без лишних слов!

Чтобы быть с тобой — теперь на все готов!

Припев:

Не с тобой, не с тобой пробегают дни, а скоро ехать тебе домой.

К себе домой уезжаешь, а мне ждать привета от тебя.

До утра не сомкнуть глаза, от мыслей ломит —

Что я один, что ты одна.

Между нами пропасть.

Значит, не судьба!

Не судьба.

Не судьба.

Не судьба.

Приспів:

Не з тобою, не з тобою пробігають дні, а скоро їхати тобі додому.

До себе додому їдеш, а на мене чекати привітання від тебе.

До ранку не зімкнути очі, від думок ломить—

Що я один, що ти одна.

Між нами пропасти.

Значить не доля!

Потай тарабанить дощ по вулицях Москви.

А ти — сидиш, чого чекаєш, заповнивши мої думки.

По-суті — цієї зустрічі не мало бути,

Розлучниця-доля.

Але ти не одна, ти не одна, —

Десь я один сиджу і чекаю тебе.

Вночі без сну, холоду, вітру.

Нема кому зігріти, обійняти і поцілувати тебе.

Приспів:

Не з тобою, не з тобою пробігають дні, а скоро їхати тобі додому.

До себе додому їдеш, а на мене чекати привітання від тебе.

До ранку не зімкнути очі, від думок ломить—

Що я один, що ти одна.

Між нами пропасти.

Значить не доля!

Не доля.

Не доля.

Не доля.

Не доля.

Напевно думаєш, що вся помилка — як у прірву я потрапив.

Але я хочу, щоб ти знала: таку, як ти не зустрічав!

По-суті, я на цей поїзд повинен був встигнути, але пробки і суєта…

І я спізнився, довго не спав, на пероні погляд прекрасний твій спіймав.

Наша розмова, без зайвих слів!

Щоб бути з тобою — тепер на все готовий!

Приспів:

Не з тобою, не з тобою пробігають дні, а скоро їхати тобі додому.

До себе додому їдеш, а на мене чекати привітання від тебе.

До ранку не зімкнути очі, від думок ломить—

Що я один, що ти одна.

Між нами пропасти.

Значить не доля!

Не доля.

Не доля.

Не доля.