Nador - Namika

Schließe die Augen, bleib kurz steh’n und atme tief ein

Es duftet nach Safran, Honiggebäck und gegrilltem Fleisch

Ein Hauch von Benzin mischt sich hinein

Der Müll in der Sonne geht ein… ich öffne die Augen

Ein paar Meter weiter zieh’n Karawanen vorbei

Ne ältere Frau in Djellaba gekleidet mustert mich scharf von der Seite

Die Farbe der Haut ist die Gleiche

Trotzdem seh' ich nicht aus wie die meisten

Zwischen den Touri-Palästen

Verstecken sich brüchige Häuserfassaden

Streunende Katzen, bettelnde Kinder, stark überfüllte Bazare

Transporter mit Schafen, klappernde Busse, brüllende Taxifahrer

Kleiner Junge der barfuß Ball spielt

Schlangenbeschwörer und Straßenmaler

Mein offenes Ohr versteht jedes Wort

Auch wenn ich hier nicht gebor’n bin

Denn die Wurzeln meines Stammbaums

Liegen tief hinter dieser Erde verborgen

Auf der Suche nach mir selbst

In den Straßen von Nado-or… Nado-o-or

Fühl mich zu Hause, fühle mich verlo-orn, verlo-orn…

Laternen gehen an, spaziere am Strand

Sehe mein' Schatten im Sand

Barfuß im Wasser, ein seidiger Wind begleitet die Wellen an Land

Schau in die Ferne… flatternde Flaggen, beleuchtete Berge

Vulkane die schlafen, am Dach der Welt hängen goldene Sterne

Ein älterer Mann befestigt sein Boot

Das Seil in den faltigen Händen

Ich grüß mit «Salam», er lächelt mich an Sein müdes Gesicht spricht Bände

In solchen Momenten frag ich mich

Wie’s wohl wär, hier geboren zu sein

Andere Freunde, andere Werte aber das Herz schlägt gleich…

Auf der Suche nach mir selbst

In den Straßen von Nado-or… Nado-o-or

Fühl mich zu Hause, fühle mich verlo-orn, verlo-orn…

Zwischen meinen Welten liegen 2.000 Meilen

Fühl mich oft zerrissen, würd Sie gerne verein'

Ich würd so gerne wissen wo ich hin gehör

In meinen Träumen fließt der Main in das Mittelmeer

Auf der Suche nach mir selbst

In den Straßen von Nado-or… Nado-o-or

Fühl mich zu Hause, fühle mich verlo-orn, verlo-orn…

Закрийте очі, зупиніться на мить і глибоко вдихніть

Пахне шафраном, медовим печивом і м’ясом на грилі

Натяк на бензин змішується

Сміття на сонці гине... Я відкриваю очі

Каравани проїжджають кілька метрів далі

Старша жінка, одягнена в джеллабу, різко дивиться на мене збоку

Колір шкірки однаковий

Все-таки я не схожий на більшість

Між туристичними палацами

Фасади будинків, що руйнуються, ховаються

Бродячі коти, жебрачі діти, переповнені базари

Перевізники з вівцями, брязкіт автобусів, кричать таксисти

Маленький хлопчик грає в м'яч босоніж

Заклинатели змій і вуличні художники

Моє відкрите вухо розуміє кожне слово

Навіть якби я не тут народився

Бо коріння мого родоводу

Лежачи глибоко за цією землею

Шукаю себе

На вулицях Надо-ор... Надо-о-ор

Відчуй себе як вдома, почувай себе втраченим, розгубленим...

Загоряються ліхтарі, гуляємо по пляжу

Бачи мою тінь на піску

Босоніж у воді, шовковистий вітер супроводжує хвилі на суші

Подивіться в далечінь... майорять прапори, освітлені гори

Сплячі вулкани, золоті зірки висять на даху світу

Літній чоловік пристібає свій човен

Мотузка в зморшкуватих руках

Я вітаю «Салам», він усміхається мені. Його втомлене обличчя говорить багато про що

У такі моменти я запитую себе

Як би тут народитися

Різні друзі, різні цінності, але серце б'ється однаково...

Шукаю себе

На вулицях Надо-ор... Надо-о-ор

Відчуй себе як вдома, почувай себе втраченим, розгубленим...

Між моїми світами 2000 миль

Мене часто розриває, ти б хотів об’єднатися

Я хотів би знати, де я належу

У моїх снах Майн впадає в Середземне море

Шукаю себе

На вулицях Надо-ор... Надо-о-ор

Відчуй себе як вдома, почувай себе втраченим, розгубленим...