Палач - Nagart

Я просыпаюсь раньше петухов,

К кварталам городским бреду упрямо.

Мой долг избавить души от оков,

Груз тела примет висельника яма.

Сам узел на петле с улыбкой затяну,

И пальцы вновь коснуться грешной шеи.

Я заново рычаг бесстарстно опущу

И грешник вновь болтается на рее!

Я простой крестьянский парень, для вельмож

Мой труд для них всегда был очень ценен.

Мое лицо закрыто от рабов

Лишь для потехи на проклятой сцене.

Лишь пленника в полёт уйдёт душа,

Я тело из петли в тот час снимаю.

Быть разве смерть не может хороша?

Я к прочим тело в яму отправляю!

Мне нравится свободу вам дарить,

И делом занят я всегда с улыбкой.

Умри красиво,коль не смог так жить;

Но жизнь лишь не считай свою ошибкой.

Сам висельник по жизни и в судьбе,

И сердце вновь мне радует работа.

Мой пленник,вновь открылся я тебе,

Ступив ногой на доски эшафота.

Вновь узел на петле с улыбкой затянул,

И сжал рычаг мозолистой рукою...

Тебя в свободу смертью окунул,

Свой разум кружкой эля успокою.

Я прокидаюся раніше півнів,

До кварталів міських марення вперто.

Мій обов'язок позбавити душі від кайданів,

Вантаж тіла прийме шибеника яма.

Сам вузол на петлі з посмішкою затягну,

І пальці знову торкнутися грішної шиї.

Я знову важіль безстаро опущу

І грішник знову бовтається на реї!

Я простий селянський хлопець, для вельмож

Моя праця для них завжди була дуже цінною.

Моя особа закрита від рабів

Лише для втіхи на проклятій сцені.

Лише бранця в політ піде душа,

Я тіло з петлі на той час знімаю.

Хіба смерть не може добра?

Я до інших тіло до ями відправляю!

Мені подобається свободу вам дарувати,

І ділом зайнятий я завжди з посмішкою.

Помри красиво, якщо не зміг так жити;

Але життя лише не вважай своєю помилкою.

Сам шибеник у житті і в долі,

І серце знову мені тішить робота.

Мій бранець, знову відкрився я тобі,

Ступивши ногою на дошки ешафоту.

Знову вузол на петлі з усмішкою затяг,

І стиснув важіль мозолистою рукою...

Тебе у волю смертю занурив,

Свій розум кухлем елю заспокою.