Maze - NAGAL

Я заблудился в лабиринте собсвтенных иллюзий

Помоги найти мне выход… «откуда?!»

хотя бы с этой тусы

Где я снова разлагаюсь, где потрачу юность

Где изменят препараты снова скорость пульса

Снова ночь, снова сон тот же, что и был вчера

Ты зайдешь опять в мой мир, а я выйду из себя

Я тусуюсь с мертвецами, вокруг только черепа

И я скоро буду с ними, ведь ты впрыскиваешь яд

«в меня!»

Я и так на самом дне, но ты тянешь ещё глубже

Я иду к тебе во тьме — ты расставила ловушки

И повсюду веет смертью, я уже слетел с катушек

Забываю облик солнца, ведь небу я не нужен

Снова нам тонуть во лжи, я устал от лицемерия

Мы в объятиях пустоты, держишь меня на прицеле

Я хожу опять кругами, мы в «смертельной карусели»

Не взойдут мои цветы, что когда-то я посеял

Я заблудился в лабиринте, дай мне просто найти выход

Все равно нас не запомнят — имя не напишут в титрах

Разорвут опять обиды, небу похуй на молитвы

Буду ждать своего часа, где-то в твоей паутине

Я заблукав у лабіринті власних ілюзій

Допоможи мені знайти вихід… «звідки?!»

хоча би з цієї туси

Де я знову розкладаюся, де витрачу юність

Де змінять препарати знову швидкість пульсу

Знову ніч, знову сон той, що й був учора

Ти зайдеш знову в мій світ, а я вийду з себе

Я тусуюся з мерцями, навколо тільки черепа

І я скоро буду з ними, адже ти впорскуєш отруту

"в мене!"

Я і так на самому дні, але ти тягнеш ще глибше

Я іду до тебе у темряві — ти розставила пастки

І скрізь віє смертю, я вже злетів з котушок

Забуваю вигляд сонця, адже небу я не потрібен

Знову нам тонути в брехні, я втомився від лицемірства

Ми в обіймах порожнечі, тримаєш мене на прицілі

Я ходжу знову колами, ми в«смертельній каруселі»

Не зійдуть мої квіти, що колись я посіяв

Я заблукав у лабіринті, дай мені просто знайти вихід

Все одно нас не запам'ятають — ім'я не напишуть у титрах

Розірвуть знову образи, небу похуй на молитви

Чекатиму свого часу, десь у твоєму павутині